Менеджмент організацій – Менеджмент організацій — Федулова Л. І. -Частина друга. СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ

Содержание

11. Система менеджменту організації.

Ме́неджмент (українською — управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Згідно з основними положеннями теорії систем, будь-який об’єкт, явище чи процес можна розглядати як систему. Під системою розуміють сукупність взаємозв’язаних в одне ціле елементів. Елемент системи — це частина цілого, яка в процесі аналізу не підлягає поділу на складові. Отже, будь-яка система:

по-перше, складається з двох або більшої кількості елементів;

по-друге, кожний елемент системи має властиві лише йому якості;

по-третє, між елементами системи існують зв’язки, за допомогою яких вони впливають один на одного;

по-четверте, система не може існувати поза часом і простором. Система має часову сутність (її склад може бути визначений у кожний даний момент), а також свої межі та навколишнє середовище.

Перша особливість організації чи підприємстві як системи полягає в тім, що воно — відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім середовищем. Воно вибирає із проміжного та загального зовнішнього середовища основні фактори виробництва і, перетворюючи їх на продукцію (товари, послуги, інформацію) та відходи, передає знов у зовнішнє середовище. Умовою життєздатності системи є корисний (вигідний) обмін між «входом» і «виходом».

Інша особливість такої системи — її штучність. Ця система створена людиною заради її власних інтересів, передовсім спільної праці. Тому очевидною характеристикою будь-якого підприємства є поділ праці.

Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну. Перша — це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального трансформаційного процесу. Оскільки роботу на підприємстві поділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось має координувати їхні дії, щоб досягти загальної мети діяльності.

Тому об’єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської праці від виконавчої. Отже, необхідність управління зв’язана з процесами поділу праці на підприємстві.

Для того щоб організація досягла своєї мети, завдання повинні бути скоординовані шляхом вертикального поділу праці. Тому управління є істотно важливою діяльністю для організації. Однак у малих організаціях часто немає чітко виділеної групи керівників.

Вертикальний поділ праці приводить до формування рівнів керівництва по вертикалі; деякі керівники витрачають час на координування праці інших керівників, які, в свою чергу, також координують працю інших керівників, доки, зрештою, ми не станемо на рівень керівників, які координують працю не керівного персоналу, тобто людей, які фізично виготовляють продукцію чи виконують послуги. Такий вертикальний поділ праці утворює рівні керівництва. Більшість організацій має три рівні керівництва: верхній, середній, нижній. Керівники кожного рівня виконують однакові функції. Різниця лише в тому, якого значення вони надають тій чи іншій функції. Керівники верхнього рівня приділяють плануванню та організації більше часу, ніж керівники нижчих рівнів.

Керівники верхнього рівня середніх і великих організацій концентрують увагу на плануванні майбутнього, постановці мети, визначенні курсу дій, правил і процедур їх виконання. Вони відповідають за процвітання організації і тому повинні планувати, спрямовувати та контролювати її діяльність. Менеджер середнього рівня приділяє керівництву та контролю більше часу, ніж керівник верхнього рівня. Керівники середньої ланки очолюють відділення та відділи. Вони повинні так організувати їхню роботу, щоб цілі організації були досягнуті, а її політика проводилася в життя; повинні добирати та зберігати хороших працівників. Вони відповідають за керівництво повсякденною діяльністю своїх підрозділів. До середньої ланки керівників належать керівники цехів, складів, начальники ВТК та інші. Нижній рівень керівництва — це рівень посадових осіб, які безпосередньо керують роботою своїх підлеглих. Посади менеджерів нижньої ланки такі: майстер, бригадир, керівник групи, агент з питань постачання, експедитор.

Менеджер нижнього рівня витрачає більшу частину свого часу на мотивацію та контроль підлеглих. На цьому рівні управління функції планування та організації менш важливі для менеджера, ніж функції контролю та мотивації. І все-таки більшість керівників виконує всі чотири функції управління. Слід зауважити, що ясно та чітко визначати кожний з трьох рівнів керівництва неможливо.

studfiles.net

Менеджмент организации? Кем можно работать? Ответы тут!

Содержание статьи:

1. Профессиональные качества руководителя.
2. Требования работодателя.
— Консалтинг
— Менеджмент ВЭД
— Маркетинг и реклама
— Управление персоналом
— Финансы и банковское дело

— Страхование
— Топ-менеджмент
— Государственная служба

Все, что нужно знать про менеджмент организации
Кем можно работать с такой специальностью?

Управленческая деятельность ныне очень популярное и постоянно востребованное предложение на бирже труда. Ведь успех организации или структурного подразделения предприятия любой формы собственности, заключается не только в эффективно организованном распределении ресурсов компании, а и в качественных показателях принятия решений. Отсюда многие абитуриенты делают выбор в пользу специальности «менеджмент организации». Кем можно работать с такой профессией? Вопрос, который не имеет утвердительного ответа. Ибо менеджмент организации – гибкая, интенсивно развивающаяся сфера деятельности, способная обуздать любой каприз беспощадного рынка. Подробнее о менеджменте можно прочитать в статье: «Менеджмент — важная профессия в мире современного бизнеса»


В научной литературе под толкованием «менеджмента организации», как сферы управления, подразумевается система мер по руководству над планированием, контролем и регуляторными аспектами функционирования определенной компании, имеющая в своем распоряжении финансовые, материальные, информационные, трудовые и временные ресурсы.

Профессиональные качества руководителя

Среди продиктованных рынком и накопленных опытом требований к менеджерам можно обозначить следующие:

  1. бизнес-планирование и прогноз развития организации;
  2. определение первоочередных и стратегических целей;
  3. использование традиционных и инновационных подходов в управлении;
  4. продвижение эффективных методов мотивирования подчиненных;
  5. умение осуществлять контроль.

Помимо универсальных навыков в управлении, специалист в области менеджмента организации обязан обеспечивать эффективное использование ресурсной базы предприятия с учетом его потенциала. Также не последнее место занимает умение продуцировать дополнительную прибыль методом сокращения и оптимизации затрат.

В любом случае, успех карьерного роста управленца напрямую зависит от эффективности разрешения запланированных и непредвиденных задач. Главное – не поддаваться фрустрации и придерживаться графиков выполнения работ.

 Сферы деятельности – требования работодателя

«Менеджмент организации. Кем можно работать?» – один из самых популярных запросов в поисковых системах среди абитуриентов и выпускников профильных ВУЗов. Стоит отметить, что это вполне закономерно, так как список потенциальных должностей у специалиста управленческой деятельности огромен до неприличия.

Если менеджера не привлекает возможность открытия собственного бизнеса, остается проявить себя в работе по найму или на службе в госучреждении.

В зависимости от профессиональных качеств и специфики образования, в менеджменте организации существует ряд направлений, в которых возможно удовлетворить собственные амбиции и добиться карьерного роста.

Консалтинг

Консультирование руководителей, по широкому кругу вопросов управления бизнесом, предусматривает должности от консультанта и до ассистента менеджера. Требования работодателя: отличные знания в консультируемой области, умение давать экспертные заключения и прогнозировать ситуации.

Менеджмент ВЭД

Внешнеэкономическая деятельность в менеджменте осуществляется ассистентами и менеджерами ВЭД, руководителями отделов закупок и продаж, директорами в отделах складской и транспортной логистики. Требования работодателя: знание таможенного законодательства, опыт в использовании специализированных программ для ПК, иностранный язык на уровне intermediate и выше.

Маркетинг и реклама

Предоставляет неограниченный спектр потенциальных должностей, некоторые из них: ассистенты и менеджеры по маркетингу, рекламе, развитию и работе с клиентами. Требования: умения и навыки в области планирования, позиционирования, ценообразования, финансов, поиска рынков сбыта, продвижения товаров и услуг.

Управление персоналом

HR-менеджмент проводится помощниками и директорами по работе с персоналом, рекрутами, руководителями отдела кадров. Требования работодателя: знание Трудового Кодекса, делопроизводства, опыт в эксплуатации специального программного обеспечения, навыки в подборе кадров.

Финансы и банковское дело

Работа в финансовых учреждениях, по специальности менеджмента организации, выполняется начальниками и заместителями структурных подразделений, бухгалтерами с полномочиями в сфере управления, менеджерами по планированию. Требования: знание банковского и налогового законодательства, бухгалтерского учета, специализированного софта, понимание бизнес-процессов и стратегии компании.

Страхование

Предполагает последующие должности: руководители и ассистенты отделов, по работе с проектами, страхованием. Требования: навыки в создании стандартов оформления документов, знание основ моделирования ситуации, умение разрабатывать готовые продукты – страховые пакеты.

Менеджмент производственной сферы осуществляется заместителями и директорами по развитию бизнеса, начальниками отделов, менеджерами по качеству. Для того чтобы претендовать на вакантную должность, соискателю нужно овладеть навыками стратегического управления, знанием документооборота, профессиональным ПО.

Топ-менеджмент

Заключительная ступень в карьерном росте менеджера организации. Руководители высшего звена могут осуществлять функции исполнительного, коммерческого, финансового директора и т.д. Требования – безукоризненное выполнение поставленных задач предприятия/структурного подразделения, наличие навыков применения современных подходов в управлении персоналом, умение моделировать бизнес-процессы, разрабатывать стратегии развития организации. В конкретных случаях необходимо наличие степени MBA.

Государственная служба

Включает специфику каждой из сфер управленческой деятельности и, в зависимости от рода выполняемых функций, дублирует их. В различных странах, из-за особенностей нормативно-правовой базы, облагается дополнительными ограничениями и отличительной системой поощрений.

Не стоит упускать тот факт, что вне зависимости от должности управленца, работодатели настаивают на знаниях иностранного языка в 9 из 10 случаев.

Если изложенный материал, в полной мере, не дал ответы на вопросы: что такое менеджмент организации, кем можно работать с такой специальностью? Рекомендуем сделать запрос в отделе кадров вашего учебного заведения или предприятия. По долгу службы сотрудники подразделения не имеют право вам отказать.

ПОДПИСАТЬСЯ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ 

ПОДПИСАТЬСЯ НА НАШ VIULY КАНАЛ 

Тут дают 10 токенов VIU за подтвержденую регистрацию

Вступить в закрытый  Телеграм Чат


С уважением проект Анатомия Бизнеса

Рубрики:

  • Продажи и Маркетинг
Февраль 23, 2015 10:25 дп

Если Вам понравился опубликованный материал – поделитесь им с Вашими друзьями:


Рекомендуемые статьи:

biz-anatomy.ru

Менеджмент організацій


1. Методологія науки управління.

2. Педагогіка та підвищення кваліфікації менеджерів.

3. Сутність маркетингової діяльності

Список використаної літератури.

1. Методологія науки управління

Метод менеджменту як науки управління формується синтезом загальнонаукового діалектичного методу дослідження і специфічних методів, пов’язаних з менеджментом наук.

Вперше інтерес до управління, як до науки, з’явився у 1911 р., після виходу у світ книги Ф. У. Тейлора «Принципи наукового управління». З цього моменту управління визнане як наука і самостійна сфера досліджень. Але розуміння того, що організацією можна управляти систематизовано і таким чином ефективно досягати її цілей, виникло не з публікацією зазначеної книги. Розуміння потреби наукового підходу до управління розвішалося, починаючи з середини XIX ст. Основною силою, яка сприяла посиленню інтересу до управління, була промислова революція, що розпочалася п Англії. Проте ідея, що управління саме може внести суттєвий внесок у розвиток і успіх господарської діяльності, вперше виникла в Америці завдяки дослідженням Ф. У. Тейлора.

Виникнення і оформлення науки управління як галузі наукових досліджень частково було відповіддю на потреби великого бізнесу, а частково — спробою скористатися перевагами техніки, створеної внаслідок промислової революції», а також досягненнями групи допитливих людей, які відкрили найбільш ефективні способи виконання робіт.

Стратегічне управління можна визначити як таке управління організацією, що спирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, здійснює гнучке регулювання і своєчасні зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і що дозволяють домагатися конкурентних переваг, що в сукупності дозволяє організації виживати і досягати своєї цілі в довгостроковій перспективі.

Хоча стратегічне управління є найважливішим чинником успішного виживання в конкурентній боротьбі, що ускладнюється, проте постійно можна спостерігати в діях організацій відсутність стратегічності, що і приводить їх найчастіше до поразки в ринковій боротьбі. Відсутність стратегічного управління виявляється насамперед у наступних двох формах.

По-перше, організації планують свою діяльність, виходячи з того, що оточення або не буде взагалі мінятися, або в ньому не буде відбуватися якісних змін. При нестратегічному управлінні складається план конкретних дій як на сьогоденні, так і на майбутнє, що апріорі базується на тім, що чітко відомо кінцевий стан і що оточення фактично не буде мінятися. Складання довгострокових планів, у яких пропонується що і коли робити і пошук у вихідний період рішень на багато років уперед, бажання будувати «на століття» або ж здобувати «на довгі роки» — усе це ознаки нестратегічного управління. Бачення довгострокової перспективи — дуже важлива складового управління. Однак це ні в якій мері не повинне означати екстраполяції існуючої практики й існуючого стану оточення на багато років уперед.

У випадку стратегічного управління в кожен даний момент фіксується, що організація повинна робити в даний час, щоб досягти бажаних цілей у майбутньому, виходячи при цьому з того, що оточення й умови життя організації будуть змінюватися, тобто при стратегічному управлінні як би здійснюється погляд з майбутнього в сьогодення. Визначаються і здійснюються дії організації в даний час, що забезпечують їй визначене майбутнє, а не виробляється план або опис того, що організація повинна буде робити в майбутньому. При цьому для стратегічного управління характерно, що не тільки фіксується бажане в майбутньому стан організації, але і це є найважливішою задачею стратегічного управління, виробляється здатність реагувати на зміни в оточенні, що дозволяють досягти бажаних цілей у майбутньому.

По-друге, при нестратегічному управлінні вироблення програми дій починається з аналізу внутрішніх можливостей і ресурсів організації. При такому підході усе, що організація може визначити на основі аналізу своїх внутрішніх можливостей, так це те, яку кількість продукту вона може зробити і які витрати при цьому вона може здійснити. Обсяг виробництва і величина витрат не дають відповіді на питання про те, наскільки створений фірмою продукт буде прийнятий ринком — яка кількість буде куплено і за якою ціною, визначить ринок.

Поряд з явними перевагами стратегічне управління має ряд недоліків і обмежень по його використанню, що вказують на те, що і цей тип управління, так само як і всі інші, не має універсальність застосування в будь-яких ситуаціях для рішення будь-яких задач.

e-works.com.ua

«менеджмент»

Реферат

Менеджмент в школе

План.

1) Понятия «менеджмент» и «менеджер».

2) Особенности управления образовательными учреждениями

3) Требования к руководителю школы

1) Понятия «менеджер» и «менеджмент»

Менеджмент – это умение добиваться поставленных целей, используя труд, интеллект, мотивы поведения других людей. Менеджмент – это функция деятельности по руководству людьми в различных организациях, т.е. по сути – управления людьми.

Вряд ли в мире найдется, хоть одна организация, которой никто не управляет. Даже организация из одного человека нуждается в управлении. Любая организация нуждается в менеджере. В мире существуют крупные организации, насчитывающие даже сотни менеджеров. Менеджеры появились еще в древние века, когда зарождалось ремесленничество. Первыми менеджерами были мастера цехов еще в начале нашей эры. Менеджеры были и в Советском Союзе, только они назывались по-другому. Вообще, менеджер – лицо осуществляющее управление чем-либо или кем-либо.

Невозможно построить правовое, развитое, нравственное общество, если во главе предприятий, организаций, учреждений и у руля государства стоят специалисты, неграмотные в отношении управления коллективом и ресурсами, которые не в состоянии сделать правильный выбор, принять правильное решение.

Давайте попытаемся поглубже разобраться в том, кто такой менеджер и что представляет собой процесс управления организацией.

Организация как открытая система

Организация – это группа людей, деятельность которых координируется для достижения общих целей. Эти цели могут быть самые разнообразные: производство продукции, торговля товарами, предоставление каких-либо услуг, сбор налогов (налоговые инспекции), осуществление политических акций (например, политические партии), религиозные цели и т.д.

Условия существования организации:

1) наличие хотя бы 2-х человек, которые считают себя частью группы или группой;

2) наличие хотя бы 1-й цели, которую члены группы считают общей;

3) наличие членов группы, которые намеренно работают вместе для достижения цели (целей).

Цель для организации очень важна, так как никогда не удастся добиться результата, если не знаешь, чего ты хочешь.

4) все организации нуждаются в управлении.

Организации бывают простые и сложные. Простые состоят из одного небольшого отдела, а сложные включают в себя два и более отделов. Встречаются организации, насчитывающие сотни отделов с иерархической структурой, подразделения которых находятся в разных странах мира. Примером простой организации может быть маленькая парикмахерская, состоящая из одного отдела, занимающего 2 комнаты на первом этаже здания. Сложная организация – “Mc Donalds», представительства которого находятся почти во всех странах мира, который насчитывает более 7000 самостоятельных предприятий обслуживающих посетителей, работа которых обеспечивается поддержкой большого числа организаций, осуществляющих закупку продуктов, разрабатывающих новые виды продукции, осуществляющих строительство магазинов, проводящих рекламу.

Деятельность организации зависит от того, как эта организация построена. То, как построена организация, формирует внутреннюю среду организации. Внутренняя среда организации включает совокупность факторов, влияющих на деятельность организации изнутри: подразделения организации, отношения между работниками, отношения между руководством и подчиненными.

Организация – это не нечто обособленное, работающее исходя исключительно из своих интересов, ни от кого не зависящее образование. Организация – это система, целиком и полностью зависящая от внешней среды.

Внешняя среда – это совокупность внешних факторов, влияющих на деятельность организации. Она включает экономические условия, потребителей, профсоюзы, правительственные акты, законодательство, конкурирующие организации, систему ценностей в обществе, общественные взгляды, технику, технологию и другие составляющие. Эти взаимосвязанные факторы влияют на все, что происходит внутри организации. Внешняя среда включает микросреду и макросреду. Микросреда – среда, с которой непосредственно взаимодействует организация: поставщики ресурсов, потребители, конкуренты и др. Макросреда – факторы, оказывающие косвенное влияние на деятельность организации: политическая ситуация в стране, уровень научно-технического прогресса, состояние экологии и т.д.

Менеджер

Менеджер — человек, который руководствуясь современными методами организовывает конкретную работу в рамках определенного числа подчиненных ему сотрудников. Менеджер деловой организации во всех решениях должен руководствоваться в первую очередь экономическими соображениями. Менеджер по сути осуществляет управление.

Управление – это особый вид деятельности, превращающий неорганизованную толпу в эффективную, целенаправленную и производительную группу.

Признаки деятельности менеджера:

1. Менеджер руководит работой 1-го или нескольких подчиненных ему сотрудников.

2. Менеджер управляет частью или всей организацией, распоряжается всеми или частью ресурсов организации.

3. Ему предоставляются некоторые полномочия, он имеет определенный простор для принятия решений.

4. Менеджер принимает на себя ответственность за результаты реализации принятых решений.

5. Менеджер – это человек, который занимает постоянную руководящую должность в организации. Он может быть как владельцем либо совладельцем организации, так и наемным работником.

Если взять какую-либо определенную организацию, например, завод, то на нем можно встретить различных менеджеров: директора завода, начальников цехов, мастеров и т.д. Рабочие подчиняются мастерам, мастера – начальникам цехов, начальники цехов – директору завода. В данном примере можно увидеть, что существуют разные уровни менеджеров.

В зависимости от меры ответственности, характера решаемых задач можно выделить следующие уровни менеджеров :

1) Менеджеры низшего уровня , так называемые операционные руководители. Круг их задач:

— осуществляют контроль выполнения производственных заданий своими подчиненными;

— отвечают за непосредственное использование ресурсов организации, выделенных для исполнения данного задания;

— разрешают конфликты, возникающие между работниками.

2) Менеджеры среднего уровня . Они подчинены менеджерам высшего уровня и руководят менеджерами низшего уровня. Их задачи крайне разнообразны.

3) Мнеджеры высшего уровня

Как уже говорилось, каждая организация преследует определенные цели в своей деятельности. Цели менеджера – создать условия, благоприятные для достижения целей организации.

Процесс управления организацией

Менеджер организации последовательно выполняет все функции менеджмента: планирование, организацию работы, руководство и контроль. Все эти функции объединяет процесс принятия решений. Этот процесс выполняется менеджером постоянно.

Типы планов организации:

1. Цели организации – проект будущего организации.

2. Стратегии – генеральная программа действий по достижению глобальных целей организации. Составляется на длительный период.

3. Политика – общее руководство для действий и принятия решений при достижении целей организации. Это “кодекс законов” организации.

4. Процедура – хронологическая последовательность ряда шагов, которые необходимо предпринять для достижения поставленных целей.

5. Правило – руководство к действию (что должно быть сделано в определенных условиях при определенной ситуации).

6. Программа – совокупность шагов, которые необходимо предпринять, ресурсов, которые следует использовать, заданий, которые необходимо выполнить.

7. Бюджет – финансовый план организации.

Организация

Организационная деятельность представляет собой процесс упорядочения взаимоотношений и взаимодействий работников организации для достижения общих целей. Основная цель этого процесса – сделать сотрудничество людей эффективным.

Процесс организации включает в себя следующие этапы:

1) определение целей и задач, которые необходимо решить;

2) на базе этих задач выявление и видов деятельности, которые необходимо осуществить, т.е. определение характера работ;

3) создание подразделений, т.е. группировка работ в отдельные блоки.

4) наделение руководителя каждой группы полномочиями, необходимыми для обеспечения успеха деятельности организации.

В более узком понятии организация представляет собой:

1) определение конкретных заданий;

2) распределение работ среди отдельных лиц и групп работников;

3) координацию их действий.

Руководство

Руководство представляет собой гармоническое единство понятий лидерства и мотивации.

Лидерство – это способность оказывать влияние на отдельные личности и группы, направляя их усилия на достижения целей организации. Менеджер становится лидером только благодаря готовности людей разделять его взгляды и следовать за ним. Эффективность лидера определяется не набором личных качеств руководителя, а его манерой поведения по отношению к подчиненным.

Мотивация – процесс побуждения работника к эффективной деятельности, направленной на достижение целей организации. Менеджеру необходимо создать все условия чтобы: люди пришли работать в организацию, люди оставались работать в организации, люди работали эффективно. Процесс мотивации неразрывно связан с понятиями потребность и вознаграждение.

Контроль

Контроль представляет собой процесс сопоставления реально достигнутых результатов с желаемыми, запланированными; установление факта достижения целей организации, выявление отклонений от запланированного и принятие решений о корректировках с тем, чтобы цели были достигнуты.

mirznanii.com

что это такое, каковы его функции и особенности

Одним из важнейших понятий современной управленческой деятельности стал менеджмент организации. Что это такое, какое значение имеет этот термин и почему этому понятию придают такое большое значение?

По сути, слово «менеджмент» – это синоним «управления». Так называют систему, которая включает методы, принципы, средства и формы, использующиеся для того, чтобы управлять организациями и повышать эффективность их работы. Своевременное и наиболее полное использование всех категорий ресурсов организации для получения максимальной прибыли также представляет собой менеджмент организации. Что это такое, более подробно рассмотрим далее.

Кто такой менеджер

Человек, выполняющий задачи менеджера, наделен рядом полномочий, которые позволяют ему принимать решения для управления конкретным видом деятельности фирмы (функционирующей в условиях рыночной экономики). Как правило, он не выступает владельцем предприятия или капитала, правда, у него могут быть акции той компании, в которой он работает.

Учитывая объем и сложность тех задач, которые призван решать менеджер в рамках своей должности, ему должны быть свойственны следующие качества и навыки:

  • Знание общих принципов, применяемых в процессе управления деятельностью предприятия.
  • Понятие о лидерстве, его основах и принципах. Способность вести за собой людей.
  • Владение психологическими методами убеждения, влияния и мотивации.
  • Умение вникать в технологический процесс с целью его оптимизации.
  • Умение чувствовать и при необходимости корректировать климат в коллективе.

Исходя из основных задач менеджера, можно заключить, что главной его функцией становится обеспечение связи и единства производственного процесса, а также объединение сотрудников, относящихся к различным специальностям (инженеры, проектировщики, маркетологи, экономисты, статисты, психологи, плановики, бухгалтера и другие).

Задачи менеджмента и менеджеров

Оптимизация процесса управления отдельными структурными элементами компании или всей организацией направлена на то, чтобы:

  • Обеспечить автоматизацию производственного процесса и привлечь тех работников, у которых наивысшая квалификация.
  • Оптимальным образом использовать те ресурсы и запасы, которые имеются в распоряжении предприятия.
  • Стимулировать работу персонала компании. Для этого менеджер изучает и улучшает их условия труда, а также разрабатывает систему материального поощрения.
  • Постоянно контролировать эффективность деятельности предприятия и координировать работу всех его подразделений.
  • Искать и осваивать новые рынки.

Планирование на перспективу

Существует такое понятие, как «стратегический менеджмент организации». Он предусматривает решение следующих вопросов:

  • Определяет конкретные и четкие цели для развития компании (краткосрочные, долгосрочные).
  • Выявляет приоритетность целей, их очередность и последовательность воплощения.
  • Разрабатывает оптимальные стратегии (курс), в согласии с которыми будет происходить развитие компании (формулирует хозяйственные задачи и пути их решения).
  • Прогнозирует возможные проблемы в определенных временных промежутках и вырабатывает систему мероприятий, направленных на их устранение.
  • Определяет необходимые предприятию ресурсы и ищет источники для их обеспечения.
  • Контролирует выполнение поставленных задач.

Иерархия управленцев

Организация процесса менеджмента на любом предприятии невозможна без построения структуры управления.

В зависимости от того, насколько велика компания и каков объем ее штата, эта структура может включать от четырех до нескольких десятков уровней.

Схематически менеджмент организации (что это такое и какова иерархия управляющего персонала) можно представить так:

  1. Высшие управленцы.
  2. Менеджеры верхнего среднего уровня.
  3. Работники низшего среднего уровня.
  4. Сотрудники низового звена.

В сравнении с довольно широким средним звеном, количество сотрудников низшего и высшего уровня значительно ниже.

Среда организации: менеджмент и его подсистемы

Средой, в которой ведет свою хозяйственную деятельность организация, принято называть совокупность факторов и обстоятельств, оказывающих воздействие и влияние на этот процесс. Различают внутреннюю и внешнюю среды.

К первой относят все бизнес-процессы, происходящие на предприятии, их учет и анализ, а также персонал с его спецификой. Внешняя среда включает те факторы, которые не могут быть отнесены к внутренней: политическую обстановку, юридические аспекты деятельности, экономическую ситуацию и многие другие обстоятельства.

Управленческий процесс охватывает все сферы деятельности организации и учитывает факторы обеих сред. Поэтому он разделен на подсистемы, которые специализируются на управлении:

  • Проектированием.
  • Производственными процессами.
  • Сотрудниками.
  • Качественными характеристиками продукции.
  • Анализом конъюнктуры рынка.
  • Инвестированием.
  • Финансами.
  • Стратегическим планированием.
  • Экологической обстановкой.
  • Информационной составляющей.
  • Рискованными проектами.

Каждое из этих направлений имеет свою теоретическую базу, методику и технологии, которые подкреплены многочисленными исследованиями и усовершенствованиями.

Как можно стать менеджером

В среднеобразовательных школах изучают начальные теоретические знания, которые включает предмет «менеджмент организации». Что это такое, более подробно излагают на специализированных курсах в техникумах, колледжах, институтах и университетах.

Кроме того, существует масса литературы, частных курсов (традиционное или онлайн-обучение), семинаров и тренингов, которые представляют весьма ценную и полезную информацию. Как правило, их авторы имеют за плечами солидный управленческий опыт, а их практика по менеджменту организации насчитывает десятилетия.

Программа таких курсов рассчитана на углубленное изучение практического менеджмента и на повышение квалификации специалистов, имеющих специальное образование.

fb.ru

Менеджмент організації

46

Методичні рекомендації

До семінарських занять та самостійної роботи студентів для підготовки фахівців

Освітньо-кваліфікаційного

Рівня Спеціаліст за спеціальністю 7.03060101 Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)

(Спп 2.1)

Хмельницький

2013 Рік

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ЕКОНОМІКИ

Кафедра державного управління та місцевого самоврядування

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

Л.І. Чорний

1 листопада 2013 року

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять та самостійної роботи студентів

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст за спеціальністю 7.03060101 Менеджмент організацій і адміністрування

(за видами економічної діяльності)

(СПП 2.1)

  1. рік

_________________________________

Розроблено за формою № Н-3.04, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

від 29.03.2012 № 384

Менеджмент організацій: Методичні рекомендації до семінарських занять і самостійної роботи студентів для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст за спеціальністю 7.03060101 Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності) / [розр. Т.В.Терещенко]. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2013. – 46.

Розробник:

Терещенко Т.В., доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування, кандидат економічних наук, доцент.

Затверджено кафедрою державного управління та місцевого самоврядування 4 вересня 2013 року, протокол № 1.

Завідувач кафедри В.І.Пила

11 жовтня 2013 року

Декан факультету

управління та економіки Н.П.Захаркевич

21 жовтня 2013 року

Схвалено методичною радою університету 31 жовтня 2013 року, протокол № 2.

Голова методичної ради В.Т.Савицький

1 листопада 2013 року

 Терещенко Т.В., 2013 рік

 Хмельницький університет управління та права, 2013 рік

ЗМІСТ

Стор.

Вступ

5

1.

Опис навчальної дисципліни

6

2.

Структура навчальної дисципліни

7

3.

Зміст семінарських занять

8

4.

Зміст самостійної роботи студентів

25

5.

Модульний контроль

28

5.1.

Питання для модульного контролю

29

5.2.

Приклади тестових завдань

32

6.

Індивідуальні завдання

32

6.1.

Умови виконання завдань

32

6.2.

Теми завдань

32

6.2.1.

Теми рефератів

32

6.2.2.

Теми наукових робіт

33

6.3.

Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

34

7.

Підсумковий контроль

37

7.1.

Питання для підсумкового контролю

37

7.2.

Приклад екзаменаційного білету

40

8.

Система оцінювання знань студентів в умовах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС)

41

9.

Рекомендовані джерела

42

10.

Інформаційні ресурси

45

Вступ

Методичні рекомендації до семінарських занять і самостійної роботи розроблені відповідно до змісту програми і робочої програми нормативної навчальної дисципліни «Менеджмент організацій», вивчення якої передбачене освітньо-професійною програмою та навчальним планом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст за спеціальністю 7.03060101 Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності).

Актуальність та необхідність вивчення менеджменту організацій основ зумовлена сучасними умовами, в яких функціонують підприємства, організації, установи. Адже вони все більше вимагають наукового визначення сутності менеджменту, а також використання теоретичних підходів в практиці управління. Така ситуація викликана динамічністю розвитку вітчизняної та світової економіки і пов‘язана з необхідністю набуття стійких, цілісних та повних знань щодо всіх аспектів функціонування підприємств і забезпечення адаптивності, варіативності, креативності та, водночас, стабільності у функціонуванні системи управління.

Дисципліна „Менеджмент організації” спрямована саме на вирішення поставлених задач. Вона, зокрема, передбачає комплексне вивчення організації як складної відкритої системи, дослідження факторів, які впливають на її розвиток, а також окремих стадій життєдіяльності. Крім того, дисципліна спрямована на набуття знань щодо організації системи управління та управлінської діяльності, визначення основних управлінських моделей. Окремо вивчаються проблеми управління в умовах кризових явищ та ризиків. Увага приділяється також функціонуванню підприємств у конкурентному середовищі. Поряд з цим, висвітлюються питання, які стосуються ефективності управління підприємствами, організаціями, установами та шляхів її підвищення.

studfiles.net

КНЕУ — Менеджмент бізнес-організацій (спеціальність 073

  1. Головна»
  2. Факультети та інститути»
  3. Факультет економiки та управлiння »
  4. Освітні програми (БАКАЛАВР)»
  5. Менеджмент бізнес-організацій (спеціальність 073

Освітньо-професійна програма (БАКАЛАВР)

Спеціальність 073 «Менеджмент»

 


У світі немає неефективних організацій, є лише погано керовані. Цей вислів наголошує на визначальній ролі ефективного менеджменту. Сучасні тенденції – глобалізація, становлення цифрової економіки, прискорення темпів впровадження інновацій, – ставлять принципово нові завдання перед менеджментом бізнес-організацій, і вимагають неординарного, креативного підходу до їх розв’язання. Саме на підготовку висококваліфікованих фахівців з менеджменту, які володіють сучасними теоретичними знаннями, методами, інструментами та практичними навичками, здатних вирішувати проблеми бізнес-організацій, і спрямована освітня програма «Менеджмент бізнес-організацій».

За програмою «Менеджмент бізнес-організації» здійснюється підготовка фахівців-універсалів з інноваційним типом мислення. У процесі навчання студенти набувають компетентностей, які дозволять випускникам програми ефективно реалізовувати ключові управлінські функції та успішно працювати у будь-якій сфері економіки та бізнесу.

Освітня програма «Менеджмент бізнес-організацій» – для тих, хто:

  • бажає займати керівну посаду на підприємстві
  • здатний адаптуватися до мінливого зовнішнього середовища
  • хоче та може активно займатись науковою та дослідницькою діяльністю

Паспорт освітньо-професійної програми

Ступінь 

бакалавр менеджменту бізнес-організацій

Форми навчання

очна / заочна / дистанційна

Тривалість підготовки / обсяг програми

4 роки / 240 кредитів ЕКТС

Мова викладання

українська / англійська

 


 

Відмінності навчання на освітньо-професійній програмі «Менеджмент бізнес-організацій»

«>

 

Виразними особливостями програми є:

  • Комплексність підготовки фахівців, здатних управляти кількома функціональними сферами бізнес-організацій різних видів діяльності.
  • Орієнтація на засвоєння програмного матеріалу фахових дисциплін крізь призму його адаптації до реальної практики управління.
  • Поєднання інноваційних (використання кейсів, комп’ютерних симуляцій, командних тренінгів тощо) та традиційних технологій навчання, залучення до навчального процесу менеджерів-практиків.
  • Створення умов для саморозвитку та самовдосконалення студентів, врахування їх індивідуальних навчальних потреб.
  • Формування навичок ефективної комунікації, лідерства, командної роботи.
  • Можливість вивчення вибіркових дисциплін англійською мовою.

Відмітності навчання:

  • Програма «Менеджмент бізнес-організацій» є практично-орієнтованою.
  • Навчання за освітньою програмою «Менеджмент бізнес-організацій» проводиться в активному дослідницькому науковому середовищі, що передбачає використання інтерактивних, відкритих та проблемних лекцій, семінарів і круглих столів із запрошенням відомих фахівців і практиків від бізнесу та менеджменту, бізнес-тренінгів на основі віртуальних симуляторів, кейс-методів, а також застосування сучасних освітніх інформаційно-комунікаційних технологій.
  • Розвиток професійних та дослідницьких компетентностей забезпечується участю студентів у різноманітних науково-практичних заходах, зокрема: всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт за напрямом «Менеджмент організацій», студентські олімпіади з різних напрямів менеджменту, щорічна конференція студентів КНЕУ, міжнародна науково-практична конференція «Стратегічні імперативи сучасного менеджменту».

***


 

Навички, які отримує випускник

«>

 

  • виконувати функції менеджменту та застосовувати сучасні інструменти для їх реалізації;
  • аналізувати зміст основних економічних процесів і їх вплив на організацію;
  • вчасно виявляти проблеми функціонування бізнес-організацій і ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення для їх усунення;
  • реалізовувати всі складові проектування організаційних структур управління бізнес-організацій;
  • виявляти навички ефективної взаємодії, лідерства і командної роботи;
  • обґрунтовувати і впроваджувати дієві інструменти мотивації підлеглих;
  • виявляти навички самостійної роботи, гнучкого мислення і здатності отримувати нові знання та вміння;
  • здійснювати аналіз ринку функціонування організації, поведінки суб’єктів господарювання і змістовно інтерпретувати одержані результати;
  • обґрунтовувати стратегії та балансувати стратегічний набір бізнес-організації;
  • формувати систему стратегічних планів, організовувати їх виконання;
  • узгоджувати процеси в різних функціональних сферах управління бізнес-організацією, досягаючи при цьому ефекту синергії.

 


 

Сфери працевлаштування випускників програми

«>

 

Випускники освітньої програми працюють у:

  • будь-яких бізнес-організаціях на керівних посадах;
  • власному бізнесі створюючи свої компанії;
  • службах апарату управління державних бізнес-структур.

 

Випускники-обличчя програми

«>

 

 

 

Остання редакція: 23.06.18



kneu.edu.ua