Геологічний час – Походження материків та океанів. Геологічний час — Літосфера — Географічна оболонка та її складові — І СЕМЕСТР — ГЕОГРАФІЯ — розробки уроків Географія 6 клас — конспекти уроків — План уроку — Конспект уроку — Плани уроків
Геологiчний час · Географія: Загальна географія
Рисунок 4.2.1: Геохронологiчна шкала
Під час історичного розвитку Землі періоди горотворення (час, коли активно формувалися гори) чергувалися з відносно спокійними періодами в розвитку земної кори. Для зручності всю історію нашої планети вчені поділили на п’ять великих проміжків часу – ери. Кожній з них відповідають певні періоди горотворення. Ера — це не лише певний етап розвитку рельєфу нашої планети. Вона містить у собі ще й особливий етап у формуванні материків і океанів, розвитку життя на Землі. Ери та періоди складають геологічний час. Усі найважливіші події, що відбувалися протягом цього часу, відображені у так званій геохронологічній шкалі (грецькою «гео» означає «земля», а «хронос» – «час»).
Найдавнішими ерами є архейська (її назва з грецької означає «давня») і протерозойська («раннє життя»), які разом утворюють докембрій. Ця ера охоплює понад 80% усієї геологічної історії Землі. У докембрії у складі земної кори переважали базальтові породи. Вже тоді починають утворюватися окремі підвищені ділянки суходолу з порід, близьких до гранітних. У той час клімат на Землі був теплим і вологим, з живих організмів на планеті мешкали лише водорості та бактерії. Інші 20% історії припадає на палеозойську («давнє життя»), мезозойську («середнє життя») і кайнозойську («нове життя») ери.
| Ера (млн. рокiв) | Перiоди горотворення | Найважливiшi подiї |
| Архейська (2700-3800) | Архейський (давнi платформи) | Iнтенсивна вулканiчна дiяльнiсть. Поява бактерiй i деяких водоростей |
| Протерозойська (570-2700) | Байкальський (хребти Прибайкалля) | Формування материкової земної кори та давнiх платформ, поява перших гiр на суходолi. Поширення примiтивних морських тварин. | Палеозойська (185-570) | Каледонський (Скандинавськi гори) Герцинський (Урал, Пiвденнi Аппалачi) | Iснує єдиний материк Пангея, що об’єднує всi сучаснi материки. Посилюються клiматичнi вiдмiнностi мiж екваторiальними i приполярними широтами. Вихiд рослин i тварин на суходiл. |
| Мезозойська (70-185) | Мезозойський (гори Пiвнiчно-Схiдного Сибiру) | Материк Пангея розколюється на кiлька окремих частин, утворюються западини Атлантичного, Iндiйського океанiв. Розвиток динозаврiв, поява ссавцiв, хвойних рослин. |
| Кайнозойська (70) | Альпiйський (Альпи, Карпати) | Формуються обриси сучасних материкiв i океанiв. Потужне материкове зледенiння. Панування квiткових рослин, ссавцiв. Поява людини. |
Під час якої геологічної ери відбувалося формування Карпат?
АльпійськоїКайнозойськоїПалеозойськоїУстановіть відповідність між формами рельєфу та тектонічними структурами.
Карпати
гори Північно-Східного Сибіру
Скандинавські гори
область герцинської складчастостіобласть молодої альпійської складчатостіобласть мезозойської складчастостіобласть байкальської складчастостіобласть каледонської складчастостіУральські гори
область герцинської складчастостіобласть мезозойської складчастостіобласть молодої альпійської складчатостіобласть байкальської складчастостіобласть каледонської складчастостіgeography.ed-era.com
Розрахунок геологічного часу
Сучасна будова земної поверхні Середньої Азії складалася протягом тривалих геологічних періодів під спільною дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі.
Геологічний час. Щоб зрозуміти і пояснити сучасний стан географічної оболонки Землі, походження окремих її частин, потрібно знати геологічну історію Землі. Час, що пішов на формування земної кори і зміна її до сучасного стану, називається геологічним часом. Геологічна літочислення називається геохронологією.
Геологічна літочислення ділиться на великі етапи – еони (фанерозойский еон, кріптозойскій еон), ери (архейської, протерозойская, палеозойська, мезозойська, кайнозойская) і періоди. Для кожної епохи і періоду були характерні свої особливості рельєфу земної поверхні, клімату, рослинного і тваринного світу.
В результаті процесів, що відбувалися в земній корі протягом геологічного часу, утворилися різні тріщини і розломи. З мантії через тріщини і розломи виливалася магма, розтікалася по землі у вигляді лави і покривала земну поверхню товстим шаром. В результаті збільшилася товщина земної кори. Магма, застигла в тріщинах і розломах, утворювала різні гірські породи. Під водними басейнами (океанами, морями, озерами, річками) і в низинах суші утворилися змішані з рослинними і тваринними залишками шари осадових гірських порід. У кожен період геологічного часу утворилися особливі типи гірських порід.
Відносний вік гірських порід. Основні властивості осадових порід – це їх шарувату залягання. Завдяки вивченню цих шарів і містяться в їх складі скам’янілих решток рослин і тварин, можна визначити, який пласт утворився раніше, який пізніше, кажучи іншими словами – визначити їх відносний вік. Якщо земна поверхня, гірські породи і їх пласти піддавалися руйнувань, то що залягає нижче шар порід буде древнє, ніж лежить вище. Самий верхній шар вважається наймолодшим. Вивчення залишків рослинності та тварин в складі гірських порід дозволяє виділити етапи розвитку земної кори, тобто ери і періоди.
Абсолютний вік гірських порід. Кількість часу, що пройшов з моменту утворення тієї чи іншої гірської породи, називається її абсолютним віком. Абсолютний вік гірських порід встановлюється в даний час в основному радіологічним методом. Цей метод заснований на знанні періоду розпаду радіоактивних хімічних елементів до утворення в результаті інших елементів. Наприклад, радіоактивний уран розпадається з однаковою швидкістю протягом певного проміжку часу, в результаті чого утворюються гелій і свинець. Гелій випаровується, а свинець залишається в складі гірських порід. Якщо відома швидкість розпаду урану, то можна обчислити вік гірських порід. При розпаді 100 г урану протягом 74 млн років утворюється 1 г свинцю. Знаючи такі закономірності, можна визначити вік різних гірських порід.
Вік гірських порід, що не містять уран, визначається іншими методами, наприклад калійно-аргон, вуглецевим і ін. Визначивши вік гірських порід і час, що пішов на розвиток рослинного і тваринного світу, вчені склали геохронологічну таблицю.
« Відлік часу. Часові пояси. Календарі Історія формування території Середньої Азії »moyaosvita.com.ua
Геологическое время
Геологическая хронология земной коры
В изучении такого уникального космического объекта как Земля центральное место отводится идее её эволюции. При этом важным количественно-эволюционным параметром является геологическое время.
Это своего рода геологические «документы», представленные толщей горных пород, характером напластований, остатками ископаемых организмов. Все они являются свидетельством формирования земной коры.
Установление возраста горных пород имеет большое научное и практическое значение, оно необходимо для оценки свойств горных пород и определения положения среди других пород. Показателей возраста пород требуют геологические карты и разрезы.
Специалисты выделяют абсолютный и относительный возраст горных пород.
Определение 1
Абсолютный возраст – выраженная в годах продолжительность существования горной породы.
Чтобы определить этот возраст, применяют методы, в основании которых лежат процессы радиоактивных превращений. Радиоактивные превращения характерны для ряда химических элементов, находящихся в составе пород, например, уран, калий, рубидий.
Если известно, какое количество свинца в течение года образуется из 1 г урана, то можно определить абсолютный возраст минерала и самой горной породы, в которой этот минерал находится. Возраст определяется в миллионах лет. Период полураспада углерода равен 5568 лет, в связи с этим можно установить возраст более молодых образований.
Определение 2
Возраст пород относительно друг друга получил название относительного возраста.
Создавая шкалу относительного возраста, специалисты исходили из закона напластования.
При определении относительного возраста используют два метода:
- стратиграфический;
- палеонтологический.
Стратиграфический метод используется в том случае, когда толщи горных пород имеют ненарушенное горизонтальное залегание слоев. Слои, расположенные ниже, будут более древними. Использовать этот метод для слоев, залегающих в виде складок, нельзя.
Определение 3
Палеонтологический метод – это сопоставление между собой различных слоев горных пород по окаменелостям в них содержащихся.
Метод предложил английский ученый В. Смит, в конце XVIII века. Каждый, осаждающийся на дне моря пласт, содержит свои окаменелости, по которым можно установить одновременность образования пород разных территорий.
Применяя такие методы, геологи разобрались в последовательности образования слоистых пород на планете и построили шкалу истории Земли, которая получила название геохронологическая шкала времени. Шкала разделена на временные отрезки, каждый из которых имеет свое название и отличительные признаки.
Геологическое время
Определение 4
Геологическое время – это время развития планеты.
Породы содержат разные окаменелости с возрастом более 590 млн. лет.
Эти породы разделены на основные группы:
- самые старые – археозойские, никаких ископаемых останков не содержат;
- более поздние – протерозойские, с редкими окаменелостями.
- породы, в которых окаменелости встречаются повсеместно, получили название фанерозойские.
Исходя из особенностей органической жизни, в геологической истории Земли выделяют временные отрезки, получившие название эры и периоды.
Геологическое время включает пять эр:
- архей;
- протерозой;
- палеозой;
- мезозой;
- кайнозой.
Эры делятся на более короткие отрезки времени – периоды.
Древнейшая архейская эра началась около 4- млрд. лет назад и продолжалась примерно 1,5 млрд. лет, поэтому о ней мало что известно. По всей вероятности, это была эра бурной вулканической деятельности. Следствием явились магматические гранитсодержащие породы. Это была основа будущих материков.
Самая продолжительная эра – протерозойская, начавшаяся 2,6 млрд. лет. Закончилась эта эра 570 млн. лет назад, т.е. её продолжительность более 2-х млрд. лет. Поверхность планеты представляла собой горы и пустынные равнины, сотрясаемые подземными толчками и извержениями. При извержениях из магмы выделялся водяной пар, конденсировался, в результате чего образовавшаяся вода возвращалась на планету дождями. Происходило зарождение океана. Если учесть, что дожди шли на протяжении миллионов лет, то жизнь могла развиться только в воде.
К первым многоклеточным жителям Земли относятся водоросли, черви, моллюски и, возможно, ракообразные.
Деление эр на периоды начинается с палеозоя, который продолжался 322 млн. лет. Название периодам давали по какой-нибудь местности, где породы этого возраста были впервые описаны. В палеозое выделяется шесть периодов – кембрий, ордовик, силур, девон, карбон, пермь. Живые организмы сосредоточены в море, но уже существовали все классы современных морских животных – ракообразные, иглокожие, моллюски. В палеозое появляются и рыбы, которые стали первыми, покинувшими водную среду. Идет формирование горных форм рельефа. Это горы каледонской складчатости, среди которых сохранились отдельные хребты Урала и Центральной Европы. Вторая половина палеозойской эры связана с образованием горных массивов Монголии и восточной части Северной Америки. Идет образование нефтеносных и угольных месторождений.
Средняя или мезозойская эра, продолжительность которой была 183 млн. лет делится на три периода: триас, юра, мел. Вторая половина эры связана с мезозойской складчатостью – поднимаются горы Восточной Сибири, Тибет, горы Индокитая. Животный и растительный мир вышел на сушу, огромные площади покрываются хвойными лесами. Основные породы этого времени в теплых условиях – араукарии, в холодных – сосна, ель, секвойя. Мезозой — время динозавров, которые освоили все среды обитания. Среди них были и морские, приспособившиеся к водным условиям жизни так, что стали похожи на рыб, и огромные летающие ящеры поднимавшиеся высоко в небо. Просуществовав на планете 200 млн. лет по неизвестной причине они вымерли практически одновременно.
Новой эрой развития жизни является кайнозойская, продолжительность которой всего 67 млн. лет. Эта самая короткая эра ещё не закончилась. В кайнозое выделяется три периода: палеоген, неоген, четвертичный. На Земле к этому времени произошли колоссальные изменения – современные очертания приобретают материки, продолжаются процессы горообразования. На суше преобладают лиственные деревья, а на смену динозаврам пришли млекопитающие и птицы. Климат значительно теплее современного и, местом обитания таких животных как слоны, носороги, львы, является район полярного круга. Похолодание начинается в четвертичном периоде. Огромная территория Северного полушария оказалась подо льдом – начался ледниковый период. Многие виды флоры и фауны бесследно исчезли, и появились новые виды живых организмов, включая человека. Все современные люди живут в четвертичном периоде кайнозойской эры.
Возраст Земли
Наверное, нет на Земле человека, которого бы не интересовал возраст планеты. Великие умы человечества выдвигали самые разные теории о её возникновении. Сегодня известно огромное множество методов определения возраста, среди которых есть противоположные:
- креационный метод, он говорит о сотворении планеты Творцом;
- эволюционный метод – предполагает, что планета была сформирована в результате процессов, значительных по времени.
Эволюционная версия принадлежит французскому натуралисту Жоржу-Луи Леклерку де Бюффону. Француз предполагал, что Земля являлась частью раскаленного материала кометы, вылетевшей из Солнца. Опыты, проводимые им в течение 11 лет, показали примерный возраст Земли, который составил 75 тыс. лет.
Англичанин Кельвин в 1862 г. озвучил другой возраст планеты. По его подсчетам планете 20-400 млн. лет.
Пьер Кюри обнаружил, что во время радиоактивного распада атомы покидают электроны и происходит выделение энергии в виде тепла, таким образом, процесс охлаждения планеты замедляется, а это значит, что начало её возникновения уходит вглубь веков.
Теория Кельвина о переходе планеты из расплавленного состояния в охлажденное, претерпела изменения.
В конце XIX века были открыты рентгеновские лучи и излучения урана – появился новый метод определения возраста планеты – радиоактивный.
Замечание 1
Это далеко не все методы определения возраста Земли, есть и другие. Благодаря этому можно много рассказать о прошлом планеты и геологическое время является в этом вопросе важным фактором.
spravochnick.ru
Походження материків та океанів. Геологічний час
І СЕМЕСТР
РОЗДІЛ ІІІ
Географічна оболонка та її складові
Тема 1. Літосфера
Урок 23. Походження материків та океанів. Геологічний час
Мета: поглибити знання про літосферу, закріпити поняття “земна кора”; дати уявлення про походження материків і океанів; ввести поняття “геологічний час”, познайомити з поділом його на менші відрізки; показати, як відбувалися зміни протягом геологічного часу, які методи використовують для визначення віку гірських порід, познайомити учнів з дрейфом материків; удосконалювати навики роботи з картами; розвивати зацікавленість у вивченні Землі, географічне мислення учнів та їх образну уяву.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, словники, відбитки рослин і вимерлих тварин.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
1. Тест
І-й варіант | ІІ-й варіант | |
1 | Осадові | 2 |
2 | Магматичні | 1 |
3 | Метаморфічні | 4 |
4 | Базальт | 3 |
5 | Кварцит | 6 |
6 | Кам’яне вугілля | 5 |
7 | Граніт | 9 |
8 | Кам’яна сіль | 7 |
1) метаморфічна гірська порода;
2) має осадове хімічне походження;
3) найпоширеніша в нижньому шарі земної кори;
4) має осадове органічне походження;
5) використовується для виробництва електроенергії;
6) широко застосовується в будівництві;
7) утворюється в процесі метаморфізації з пісковику;
8) є сировиною для виробництва соди;
9) гірські породи найпоширеніші на поверхні Землі;
10) бувають уламкового органічного й хімічного походження;
11) гірські породи, змінені в умовах високого тиску та високої температури.
Відповіді: І-й варіант: 5, 8, 4, 6, 6, 7, 5, 8, 1, 1, 3. ІІ-й варіант: 6, 7, 3, 5, 5, 9, 6, 7, 2, 2, 4.
2. Як і в яких галузях виробництва люди можуть використовувати гірські породи?
3. Людина на Землі хазяїн,
Скарби повинна охороняти,
І, навіть, камінь треба
Із розумом витрачати.
Що ви можете сказати про охорону земних багатств?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
“Походження Землі – наше походження, історія Землі – наша історія, майбутнє Землі – наше майбутнє”.
IV. Вивчення нового матеріалу
Припускають, що звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу материків (переміщення). Її висунув у 1912 р. німецький геофізик Альфред Вегенер. Він припустив, що більше 200 млн років тому на Землі існував єдиний материк – Пангея (“Єдина Земля”) і єдиний океан Панталасса. Поступово материк розколовся. Спочатку виникли два супер-континенти – Лавразія і Гондвана, між ними утворився океан Тетіс. Його залишком є Чорне море. З часом ці материки розпалися, почали рухатися. Це привело до утворення сучасних континентів і океанічних западин.
Робота зі словником. Літосфера не є суцільною оболонкою. Вона розбита глибокими тріщинами на блоки, які називаються літосферними плитами.
Літосферні плити рухаються по астеносфері під дією внутрішніх сил.
Питання. Що таке астеносфера?
Робота з малюнками підручника і картами атласу
– Назвіть найбільші літосферні плити Землі. У яких напрямках вони рухаються?
– З якою швидкістю рухаються літосферні плити?
– Чи зміняться розміри Тихого і Атлантичного океанів у результаті руху літосферних плит?
Сучасні материки й океани утворювалися в різні часи.
Робота зі словником. Проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток нашої планети, називається геологічним.
Для зручності всю історію нашої планети вчені поділили на п’ять частин часу – ер. Виділяють архейську (ера найдавнішого життя), протерозойську (еру первинного життя), палеозойську (ера давнього життя), мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойську (ера нового життя). Ери у свою чергу поділяються на періоди. Усі найважливіші події, що відбувалися протягом геологічного часу, відображені у геохронологічній шкалі.
Архейську і протерозойську ери називають докембрій. У докембрії у складі земної кори переважали базальтові породи.
Робота з підручником. Прочитати про дивовижні об’єкти і явища природи, про найдавніші утворення Землі.
В гірських породах відображаються геологічні події нашої планети. Досліджуючи їх, можна визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому. За горизонтальним заляганням порід можна визначити їх відносний вік. Установити геологічний вік можна також і палеонтологічним методом. Він полягає у визначенні віку порід за рештками різних організмів, що жили раніше.
Найбільш точним є радіологічний метод, що заснований на визначенні вмісту радіоактивних елементів та продуктів їх розпаду в мінералах та гірських породах.
V. Закріплення нових знань, умінь, навичок
1. Назвіть:
– великі ділянки літосфери, розділені глибинними розломами;
– прилад, який фіксує рухи в земній корі;
– найдавніший материк Землі;
– прізвище вченого, що висловив припущення про дрейф материків;
– материки, які виникли в результаті розколу Лавразії;
– ери, на які поділяється геологічний час;
– методи досліджень віку гірських порід.
2. Що таке геохронологічна таблиця.
3. Який час називається геологічним.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
– Детальніше ознайомитись з геохронологічною шкалою.
predmety.in.ua
Походження материків та океанів. Геологічний час — Літосфера — Географічна оболонка та її складові — І СЕМЕСТР — ГЕОГРАФІЯ — розробки уроків Географія 6 клас — конспекти уроків — План уроку — Конспект уроку — Плани уроків
І СЕМЕСТР
РОЗДІЛ ІІІ
Географічна оболонка та її складові
Тема 1. Літосфера
Урок 23. Походження материків та океанів. Геологічний час
Мета: поглибити знання про літосферу, закріпити поняття «земна кора»; дати уявлення про походження материків і океанів; ввести поняття «геологічний час», познайомити з поділом його на менші відрізки; показати, як відбувалися зміни протягом геологічного часу, які методи використовують для визначення віку гірських порід, познайомити учнів з дрейфом материків; удосконалювати навики роботи з картами; розвивати зацікавленість у вивченні Землі, географічне мислення учнів та їх образну уяву.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, словники, відбитки рослин і вимерлих тварин.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
1. Тест
І-й варіант |
| ІІ-й варіант |
1 | осадові | 2 |
2 | магматичні | 1 |
3 | метаморфічні | 4 |
4 | базальт | 3 |
5 | кварцит | 6 |
6 | кам’яне вугілля | 5 |
7 | граніт | 9 |
8 | кам’яна сіль | 7 |
1) метаморфічна гірська порода;
2) має осадове хімічне походження;
3) найпоширеніша в нижньому шарі земної кори;
4) має осадове органічне походження;
5) використовується для виробництва електроенергії;
6) широко застосовується в будівництві;
7) утворюється в процесі метаморфізації з пісковику;
8) є сировиною для виробництва соди;
9) гірські породи найпоширеніші на поверхні Землі;
10) бувають уламкового органічного й хімічного походження;
11) гірські породи, змінені в умовах високого тиску та високої температури.
Відповіді: І-й варіант: 5, 8, 4, 6, 6, 7, 5, 8, 1, 1, 3. ІІ-й варіант: 6, 7, 3, 5, 5, 9, 6, 7, 2, 2, 4.
2. Як і в яких галузях виробництва люди можуть використовувати гірські породи?
3. Людина на Землі хазяїн,
Скарби повинна охороняти,
І, навіть, камінь треба
Із розумом витрачати.
Що ви можете сказати про охорону земних багатств?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
«Походження Землі — наше походження, історія Землі — наша історія, майбутнє Землі — наше майбутнє».
IV. Вивчення нового матеріалу
Припускають, що звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу материків (переміщення). Її висунув у 1912 р. німецький геофізик Альфред Вегенер. Він припустив, що більше 200 млн років тому на Землі існував єдиний материк — Пангея («Єдина Земля») і єдиний океан Панталасса. Поступово материк розколовся. Спочатку виникли два супер-континенти — Лавразія і Гондвана, між ними утворився океан Тетіс. Його залишком є Чорне море. З часом ці материки розпалися, почали рухатися. Це привело до утворення сучасних континентів і океанічних западин.
Робота зі словником. Літосфера не є суцільною оболонкою. Вона розбита глибокими тріщинами на блоки, які називаються літосферними плитами.
Літосферні плити рухаються по астеносфері під дією внутрішніх сил.
Питання. Що таке астеносфера?
Робота з малюнками підручника і картами атласу
• Назвіть найбільші літосферні плити Землі. У яких напрямках вони рухаються?
• З якою швидкістю рухаються літосферні плити?
• Чи зміняться розміри Тихого і Атлантичного океанів у результаті руху літосферних плит?
Сучасні материки й океани утворювалися в різні часи.
Робота зі словником. Проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток нашої планети, називається геологічним.
Для зручності всю історію нашої планети вчені поділили на п’ять частин часу — ер. Виділяють архейську (ера найдавнішого життя), протерозойську (еру первинного життя), палеозойську (ера давнього життя), мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойську (ера нового життя). Ери у свою чергу поділяються на періоди. Усі найважливіші події, що відбувалися протягом геологічного часу, відображені у геохронологічній шкалі.
Архейську і протерозойську ери називають докембрій. У докембрії у складі земної кори переважали базальтові породи.
Робота з підручником. Прочитати про дивовижні об’єкти і явища природи, про найдавніші утворення Землі.
В гірських породах відображаються геологічні події нашої планети. Досліджуючи їх, можна визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому. За горизонтальним заляганням порід можна визначити їх відносний вік. Установити геологічний вік можна також і палеонтологічним методом. Він полягає у визначенні віку порід за рештками різних організмів, що жили раніше.
Найбільш точним є радіологічний метод, що заснований на визначенні вмісту радіоактивних елементів та продуктів їх розпаду в мінералах та гірських породах.
V. Закріплення нових знань, умінь, навичок
1. Назвіть:
• великі ділянки літосфери, розділені глибинними розломами;
• прилад, який фіксує рухи в земній корі;
• найдавніший материк Землі;
• прізвище вченого, що висловив припущення про дрейф материків;
• материки, які виникли в результаті розколу Лавразії;
• ери, на які поділяється геологічний час;
• методи досліджень віку гірських порід.
2. Що таке геохронологічна таблиця.
3. Який час називається геологічним.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
• Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
• Детальніше ознайомитись з геохронологічною шкалою.
www.subject.com.ua
Географія — § 19. Геологічний час
§ 19. Геологічний час
1. Пригадайте, що вивчає геологія.
2. Чим складена земна кора?
Вік Землі. Вчені з’ясували, що вік нашої планети становить близько 4,6 млрд років. Проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток Землі, називають геологічним часом. Розвиток нашої планети пов’язаний з такими головними подіями, як формування земної кори і розвиток живих організмів.
Протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін. Вона ламалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася складками гір, утворюючи глибокі тріщини. Розпечена лава потоками піднімалася з глибин на поверхню. Потім мільйони років вона перекривалася осадовими породами. Мільярди років тому у водоймах виникли перші організми – бактерії і водорості. Протягом сотень мільйонів років з них розвивалися рослини і тварини, які заселили суходіл і моря. Понад 150 млн років тому на Землі панували найбільші за всю її історію тварини – динозаври. І тільки близько 2 млн років тому з’явилися предки людини.
Як же про такі давні події змогли довідатися люди? Адже, коли це відбувалося, їх на Землі ще не було. Виявляється, події розвитку нашої планети відбиваються в гірських породах. Досліджуючи породи, можна визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому. Тому породи називають «кам’яними літописами” Землі.
Як прочитати кам’яні літописи Землі. Щоб розшифрувати «свідчення” гірських порід, досліджують їх залягання та скам’янілі рештки рослин і тварин, що містяться в них.
У земній корі осадові породи залягають верствами (шарами). У розміщенні верств існує певна послідовність: ті, що залягають нижче – давніші, тобто утворилися раніше за верхні. Отже, за горизонтальним заляганням порід можна встановити їх відносний вік. Наприклад, якщо на стрімкому березі річки знизу видно вапняки, а над ними – глини, перекриті зверху пісками, то очевидно, що вапняки давніші за глини, а глини давніші за піски.
Мал. Залягання гірських порід верствами (шарами)
Встановити вік гірських порід можна і палеонтологічним методом. Він полягає у визначенні віку порід за рештками різних організмів, що жили в минулому. Їх залишки є в більшості осадових порід. Коли організми відмирають, то м’які частини їх тіла руйнуються без сліду. Проте тверді частини (черепашки, панцири, кістки), поховані в осадових нагромадженнях, з часом кам’яніють і добре зберігаються. Так, у материкових відкладах знаходять рештки динозаврів, птахів, рослин. У морських відкладах багато решток молюсків. Відомо, що спочатку на Землі виникли найпростіші організми. Протягом мільярдів років вони змінювалися і розвивалися. Отже, рештки примітивних рослини і тварин трапляються в найдавніших шарах осадових порід, а найбільш розвинених – у найновіших відкладах. Є й інші методи визначення віку порід (в роках).
За віком найдавніших порід встановили і вік Землі. Найдавніші породи, яким понад 4 млрд років, знайдено в Сибіру, наКольському півострові, півдні Африки, в Австралії. На території України поширені гірські породи різного віку. Найдавнішими є граніти, кварцити, лабрадорити віком 2,6 млрд років.
Геохронологічна таблиця. Користуючись різними методами дослідження порід, вчені склали спеціальну шкалу. Вона показує відтинки часу, на які ділять геологічний час. Кожному часовому відрізку відповідає певний етап формування земної кори і розвитку живих організмів. Така шкала називається геохронологічною таблицею (геохронологія – з грецької: гео – Земля, хроно – час і логія – знання). Отже, геохронологічна таблиця – це шкала, що відображає послідовність основних етапів геологічної історії Землі і розвитку життя на ній.
За геохронологічною таблицею історію Землі ділять на геологічні ери. виділяють 5 ер: архейська (з грецької – ера найдавнішого життя), протерозойська (ера первинного життя), палеозойська (ера давнього життя), мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойська (ера нового життя). Ери в свою чергу поділяються на періоди. Наприклад, палеозойська ера охоплює 6 періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний, пермський. На відміну від історичного часу, який міряють століттями, геологічний час вимірюють значно тривалішими відрізками – мільйоноліттями. Тривалість періодів неоднакова – від 20 до 100 млн років. Лише останній період останньої ери – четвертинний – триває лише 1,8 млн років. Це вказує на його незавершеність.
Так геохронологічна шкала навела порядок у послідовності виникнення гірських порід, співставленні та розмежуванні геологічних явищ і процесів.
Мал. Геохронологічна таблиця
Запитання і завдання
1. Який вік Землі?
2. Чому гірські породи називають свідками історії нашої планети?
3. Якими способами можна визначити вік гірських порід?
4. Що відображає геохронологічна таблиця?
5. Яка ера в історії розвитку Землі є найдавнішою, яка – найновішою?
geografia.at.ua
Походження материків та океанів. Геологічний час
І СЕМЕСТР
РОЗДІЛ ІІІ
Географічна оболонка та її складові
Тема 1. Літосфера
Урок 23. Походження материків та океанів. Геологічний час
Мета: поглибити знання про літосферу, закріпити поняття “земна кора”; дати уявлення про походження материків і океанів; ввести поняття “геологічний час”, познайомити з поділом його на менші відрізки; показати, як відбувалися зміни протягом геологічного часу, які методи використовують для визначення віку гірських порід, познайомити учнів з дрейфом материків; удосконалювати навики роботи з картами; розвивати зацікавленість у вивченні Землі, географічне мислення учнів та їх образну уяву.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники, словники, відбитки рослин і вимерлих тварин.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
1. Тест
І-й варіант | ІІ-й варіант | |
1 | Осадові | 2 |
2 | Магматичні | 1 |
3 | Метаморфічні | 4 |
4 | Базальт | 3 |
5 | Кварцит | 6 |
6 | Кам’яне вугілля | 5 |
7 | Граніт | 9 |
8 | Кам’яна сіль | 7 |
1)
метаморфічна гірська порода;
2) має осадове хімічне походження;
3) найпоширеніша в нижньому шарі земної кори;
4) має осадове органічне походження;
5) використовується для виробництва електроенергії;
6) широко застосовується в будівництві;
7) утворюється в процесі метаморфізації з пісковику;
8) є сировиною для виробництва соди;
9) гірські породи найпоширеніші на поверхні Землі;
10) бувають уламкового органічного й хімічного походження;
11) гірські породи, змінені в умовах високого тиску та високої температури.
Відповіді: І-й варіант: 5, 8, 4, 6, 6, 7, 5, 8, 1, 1, 3. ІІ-й варіант: 6, 7, 3, 5, 5, 9, 6, 7, 2, 2, 4.
2. Як і в яких галузях виробництва люди можуть використовувати гірські породи?
3. Людина на Землі хазяїн,
Скарби повинна охороняти,
І, навіть, камінь треба
Із розумом витрачати.
Що ви можете сказати про охорону земних багатств?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
“Походження Землі – наше походження, історія Землі – наша історія, майбутнє Землі – наше майбутнє”.
IV. Вивчення нового матеріалу
Припускають, що звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Сучасні уявлення про будову земної кори спираються на гіпотезу дрейфу материків (переміщення). Її висунув у 1912 р. німецький геофізик Альфред Вегенер. Він припустив, що більше 200 млн років тому на Землі існував єдиний материк – Пангея (“Єдина Земля”) і єдиний океан Панталасса. Поступово материк розколовся. Спочатку виникли два супер-континенти – Лавразія і Гондвана, між ними утворився океан Тетіс. Його залишком є Чорне море. З часом ці материки розпалися, почали рухатися. Це привело до утворення сучасних континентів і океанічних западин.
Робота зі словником. Літосфера не є суцільною оболонкою. Вона розбита глибокими тріщинами на блоки, які називаються літосферними плитами.
Літосферні плити рухаються по астеносфері під дією внутрішніх сил.
Питання. Що таке астеносфера?
Робота з малюнками підручника і картами атласу
– Назвіть найбільші літосферні плити Землі. У яких напрямках вони рухаються?
– З якою швидкістю рухаються літосферні плити?
– Чи зміняться розміри Тихого і Атлантичного океанів у результаті руху літосферних плит?
Сучасні материки й океани утворювалися в різні часи.
Робота зі словником. Проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток нашої планети, називається геологічним.
Для зручності всю історію нашої планети вчені поділили на п’ять частин часу – ер. Виділяють архейську (ера найдавнішого життя), протерозойську (еру первинного життя), палеозойську (ера давнього життя), мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойську (ера нового життя). Ери у свою чергу поділяються на періоди. Усі найважливіші події, що відбувалися протягом геологічного часу, відображені у геохронологічній шкалі.
Архейську і протерозойську ери називають докембрій. У докембрії у складі земної кори переважали базальтові породи.
Робота з підручником. Прочитати про дивовижні об’єкти і явища природи, про найдавніші утворення Землі.
В гірських породах відображаються геологічні події нашої планети. Досліджуючи їх, можна визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому. За горизонтальним заляганням порід можна визначити їх відносний вік. Установити геологічний вік можна також і палеонтологічним методом. Він полягає у визначенні віку порід за рештками різних організмів, що жили раніше.
Найбільш точним є радіологічний метод, що заснований на визначенні вмісту радіоактивних елементів та продуктів їх розпаду в мінералах та гірських породах.
V. Закріплення нових знань, умінь, навичок
1. Назвіть:
– великі ділянки літосфери, розділені глибинними розломами;
– прилад, який фіксує рухи в земній корі;
– найдавніший материк Землі;
– прізвище вченого, що висловив припущення про дрейф материків;
– материки, які виникли в результаті розколу Лавразії;
– ери, на які поділяється геологічний час;
– методи досліджень віку гірських порід.
2. Що таке геохронологічна таблиця.
3. Який час називається геологічним.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.
– Детальніше ознайомитись з геохронологічною шкалою.
.
school.home-task.com