Геологічна карта україни – Карта геологических памятников Украины | Український державний геологорозвідувальний інститут (УкрДГРІ)

Геологічна карта України

Неогенова система
Пліоцен
Пліоцен N2
Дакійський-румунський регіояруси N2b-r
Товща червоно-бурих глин N2cb
Акчагильський регіоярус N2ak
Кімерійський регіоярус N2km
Балтська світа N1-2bl
Міоцен
Міоцен. Товща строкатих глин N1sg
Понтичний регіоярус N1p
Панонський регіоярус N1pn
Меотичний та Понтичний регіояруси N1m+p
Меотичний регіоярус N1m
Сарматський регіоярус N1s
Верхньосарматський підрегіоярус N1s3
Середньосарматський підрегіоярус N1s2
Нижньо- та середньосарматський підрегіояруси N1s1+2
Нижньосарматський підрегіоярус N1s1
Тарханський,чокрацький, караганський та кінський регіояруси N1t+kn
Баденський регіоярус N1b
Отнанзький та карпатський регіояруси N1ot+k
Отнанзький регіоярус N1ot
Егенбурзький регіоярус N1eg
Новопетрівський регіоярус N1np
Олігоцен-міоцен
Олігоцен-міоцен ₽3-N1
Верхньомайкопська підсерія ₽3-N1mk3
Берекський-новопетрівський регіояруси ₽3br-N1np
Палеогенова система
Палеоген
Палеоген ₽
Олігоцен
Олігоцен ₽3
Берекський регіоярус ₽3br
Середньомайкопська підсерія ₽3mk2
Нижньомайкопська підсерія ₽3mk1
Межигірський регіоярус ₽3mz
Еоцен-олігоцен
Еоцен-олігоцен ₽2-3
Київський, обухівський та межигірський регіояруси ₽2-3kv+mz
Еоцен
Еоцен ₽2
Обухівський регіоярус ₽2ob
Київський та обухівський регіояруси ₽2kv+ob
Бучацький регіоярус ₽2bc
Канівський регіоярус ₽2
kn
Палеоцен-еоцен
Палеоцен-еоцен ₽1-2
Мерлінський підрегіоярус та канівський регіоярус ₽1-2mr+kn
Палеоцен
Палеоцен ₽1

geomap.land.kiev.ua

Карта полезных ископаемых Украины

Украина относится к государствам со средним обеспеченностью Копалин ресурсами. Обеспеченность некоторыми из них в несколько раз превышает потреби (самородная сера, ртуть, графит, бром, каолин), другим — в 1,4 1,0 раза (железные, марганцевые и титановые руды, поваренная соль, кварцевое сырье). Итак, Украина плохо обеспечена топливно-энергетическими ресурсами, особенно нефтью и природным газом, рудами цветных металлов (алюминиевым, медным и свинцово-цинковым сырьем), некоторыми видами химического сырья, особенно агроруд (апатиты, фосфориты, калийные соли). В то же время обеспеченность многими металлическими рудами — железных, марганцевых, титановыми и сырьем для изготовления строительных материалов (цементное сырье, строительный камень, огнеупорные глины) высокая.

В результате Украина представляет собой одну из составных частей международного разделения труда по топливу и сырью. Она массово экспортирует самородную серу, поваренную соль, бесхлорные калийные удобрения, графит, ртуть, каолин, высококачественное флюсовая (для выплавки черных металлов) сырье, кварцевые пески, природный облицовочный и строительный камень (особенно гранит, лабрадорит, базальт). Полезные ископаемые можно районировать, то есть выделять их территориальные различия. Наиболее распространенными являются два вида этого районирования — геологическое и экономико-географическое.

  1. Карта-1
  2. Карта-2
  3. Карта-3
  4. Карта-4
  5. Карта-5
  6. Карта-6

В геологическом районировании выделяют провинции, области, районы полезных ископаемых и отдельные рудные поля. Все они обладают отличными свойствами.

Провинция полезных ископаемых — это большой участок земной коры, охватывает значительную часть тектонического региона — платформы или геосинклинального пояса (например, пояса новой, альпийской складчатости).

Область — это часть провинции, которая охватывает тектонические структуры более низкого порядка — антиклинориев, синклинориев и др. (например, горных Карпат)

. Здесь выделяются пояса и бассейны полезных ископаемых в зависимости от формы простирания (например, Карпатский пояс и Львовско-Волынский бассейн).

Район полезных ископаемых — это часть области, характеризующейся специфическими особенностями их сосредоточения в пределах пояса или бассейна.

Рудное поле представляет собой группу месторождений, которые объединены общим происхождением в одной геологической структуре. Площадь рудного поля сравнительно невелика — от нескольких до десятков квадратных километров. Поля состоят из месторождений, а они, в свою очередь, из тел или участков.

Согласно экономико-географическому районированию полезных ископаемых выделяются различные формы их территориального сосредоточения — кусты, районы и зоны.

Куст — это сочетание двух или нескольких месторождений на относительно небольшой территории (примерно до 1 тыс. км

2). Для которого характерна высокая территориальная сосредоточенность полезных ископаемых.

Район — это сосредоточение нескольких месторождений на значительной территории с площадью более 3 мая тыс.км2. В его составе отдельные, но не отделены, месторождения и кусты. Наиболее часто выделяются простой, кустовой и смешанный виды районов в зависимости от особенностей концентрации месторождений, которая объединяет их районы, кусты и отдельные месторождения.

ru.geoproff.com.ua

Географічні карти України. Природні умови та природні ресурси

При ознайомленні з будь-якими територіями їх фізико-географічна характеристика є вирішальною. Оскільки саме фізико-географічні умови створюють передумови розвитку та визначають територіальне розміщення господарства, транспортної мережі, розселення населення та інші особливості досліджуваної місцевості.

Фізико-географічна характеристика виконується за наступними природними компонентами: тектонічна (літогенна) основа, орографічні особливості, кліматична характеристика, гідрографічна мережа, ґрунтовий покрив, рослинний та тваринний світ, ландшафтні комплекси.

Проілюструвати згадані особливості території покликані карти — як загальногеографічні, на яких з однаковою детальністю показані різні компоненти природи, так і тематичні карти природних явищ – на яких детально показаний лише один компонент природи (тектонічна, кліматична, ґрунтова, ботанічна, ландшафтна та ін.). Подекуди тематичні карти мають комплексний характер і висвітлюють певні комбінації компонентів природного середовища. Тобто, без набору відповідних карт неможливим є дослідження території, оскільки саме карта показує розміщення, властивості і зв’язки різних природних об’єктів та явищ.

Цей сайт, створений саме для ознайомлення широкого кола користувачів з особливостями навколишнього середовища загалом та його окремих природних компонентів. Таким чином на сайті представлено електронні карти природних компонентів для території України які згруповані за наступними розділами:

Джерела інформації

Районування України

  • Фізико-географічне районування:
    Маринич О. М., Пархоменко Г. О., Петренко О. М., Шищенко П. Г. // Укр. географ. журн. 2003. №1. – С.16-21
  • Агроґрунтове районування:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Агрокліматичне районування:
    Дмитренко В. П., Круківська А. В., Строкач Н. К., Адаменко Т. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Біокліматичне районування:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Геоботанічне районування:
    Дідух Я. П., Мінарченко В. М., Протопопова В. В., Ткаченко В. С., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Геоморфологічне районування:
    Палієнко В. П., Барщевський М. Є., Бортник С. Ю., Вахрушев Б. О., Гнатюк Р. М., Зінько Ю. В., Кравчук Я. С., Палієнко Е. Т. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Гідрологічне районування:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Гідрохімічне районування:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Грунтово-мілеоративне районування:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Зоогеографічне районування:
    Титар В. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Карстово-спелеологічне районування:
    Дублянский В. Н., Дублянска Г. Н. «Картографирование, районирование и инженерно-геологическая оценка закарстованных территорий» 1992.
    Районирование карста Крымского полуострова / Б.А. Вахрушев // Спелеологія і карстологія. — 2009. — № 3. — c. 39-46.
  • Кліматичне районування:
    Бабіченко В. М., Кульбіда М. І., Ніколаєва Н. В., Рудішина С. Ф. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Ландшафтно-геохімічне районування:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Лісотипологічне районування:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Районування за складністю інженерно-геологічних умов:
    Блінов П. В., Климчук Л. М., Демчишин М. Г., Почтаренко В. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Сейсмічне районування:
    Вольфман Ю. М., Кендзера О. В., Кульчицький В. Є., Поречнова О. І., Пустовітенко Б. Г., Уломов В. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Структурне гідрогеологічне районування:
    Шестопалов В. М., Персіц І. А. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Структурне районування:
    Галецький Л. С., Науменко У. З., Чернієнко Н. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Тектонічне районування:
    Веліканов В. А. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Фітосозологічне районування:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.

Геологічна будова

  • Геологічна карта України (дочетвертинний зріз):
    Веліканов В. А., Гожик П. Ф., Педанюк Г. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Дорифейські утворення:
    Галецький Л. С., Колосовська В. А. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Допалеозойські утворення:
    Веліканов В. А., Галецький Л. С., Колосовська В. А. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Карта четвертинних відкладів:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Потужність четвертинних відкладів:
    Возгрин Б. Д., Гожик П. Ф. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Тектонічна карта України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Карта неотектоніки України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Сучасні тектонічні рухи земної кори:
    Бондар А. Л., Заєць І. М., Кендзера О. В., Палєнко В. П., Спиця Р. О. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Палеогеографічні карти:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Геохронологічна таблиця:
    International Commission on Stratigraphy http://www.stratigraphy.org

Мінеральні ресурси

  • Богатство надр України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Час утворення родовищ корисних копалин:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Паливні корисні копалини України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Рудні (металічні) корисні копалини України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Нерудні корисні копалини України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт

Гідрогеологічні умови

  • Гідрогеологічна карта України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Основні водоносні горизонти:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Динамічні запаси прісних та слабкомінералізованих підземних вод:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Експлуатаційні запаси прісних та слабкомінералізованих підземних вод:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Промислові мінералізовані і мінеральні води:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Загальна жорсткість підземних вод:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Вміст йоду у ґрунтових водах:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Вміст фтору у підземних водах:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.

Інженерно-геологічні умови

  • Зсуви:
    Блінов П. В., Демчишин М. Г., Климчук Л. М., Рудько Г. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Підтоплення:
    Климчук Л. М., Почтаренко В. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Карст:
    Дублянский В. Н., Дублянская Г. Н , 1992
  • Карстові печери:
    Грачов А. П. Сайт «Печери України» http://speleo.land.kiev.ua: 2010
  • Сейсмічність:
    Кендзера О. В., Пустовітенко Б. Г., Кутас В. В., Кульчицький В. Є., Вербицький С. Т., Пронишин Р. С., Сафронов О. М., Корольов В. О., Калітова І. А., Пасинков Г. Д., Стасюк А. Ф. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Інженерно-геологічна карта України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт

Рельєф

  • Орографічна карта України:
    Грачов А. П. Базовий масштаб 1:100 000
  • Густота розчленування рельєфу:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Глибина розчленування рельєфу:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Структурно-геологічна основа морфогенетичних типів рельєфу:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Геоморфологічна карта України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт

Кліматичні умови

  • Сонячне сяйво та сонячна радіація:
    Рибченко Л. С. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Температура повітря:
    Бабіченко В. М., Козел С. В., Ніколаєва Н. В., Рудішина С. Ф., Гущина Л. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Температура поверні ґрунту:
    Пищолка В. П., Адаменко Т. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Атмосферний тиск:
    Мартазінова В. Ф., Богданова Л. М., Бондаренко З. С., Швень Н. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Атмосферні опади:
    Барабаш М. Б., Пахалюк О. Є., Татарчук О. Г. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Атмосферні явища:
    Бабіченко В. М., Рудішина С. Ф. Бондаренко З. С., Кульбіда М. І., Заболоцька Т. М., Ніколаєва Н. В. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Вологість повітря та хмарність:
    Кіптенко Є. М., Пахалюк О. Є., Козленко Т. В., Щербань І. М., Ніколаєва Н. В., Щербань І. М., Заболоцька Т. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Геліо- та вітроенергетичні ресурси:
    Дмитренко Л. В. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Агрокліматичні ресурси:
    Дмитренко В. П., Круківська А. В., Строкач Н. К., Адаменко Т. І. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти

Поверхневі води

  • Гідрографічна мережа України:
    Грачов А. П. Базовий масштаб 1:100 000
  • Басейни річок України:
    Грачов А. П. Сайт «Річки України» http://river.land.kiev.ua: 2014
  • Щільність річкової мережі:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Середній багаторічний стік річок:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Поверхневий стік річок:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Підземний стік річок:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Валове зволоження:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Дощові паводки:
    Сусідко М. М., Лук’янець О. І., Бенда Б. Ф., Абашина С. М., Липкань О. А. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Максимальній стік під час весняної повені:
    Сусідко М. М., Довгич М. І., Бенда Б. Ф., Грабчак Н. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Каламутність річок:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Випаровування з поверхні водойм:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Льодостав:
    Сусідко М. М., Щербак А. В., Зеленська М. В. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти

Ґрунти та ґрунтові ресурси України

  • Ґрунти України:
    Гринь Г. С., Джамаль В. А., Кисіль В. Д., Новікова Г. В., Дмитрієва В. І., Дяченко З. П., Литьвкін В. М., Ребезо В. М., Скорина С. О., Андрущенко Г. О., Яровенко А. Ф., Кочкін М. А. Ґрунти Української РСР // Київ.: 1972. — карта м. 1:750 000
  • Механічний склад ґрунтів:
    Ґрунти Української РСР // Київ.: 1972. — карта м. 1:750 000
  • Вміст гумусу в ґрунтах:
    Медведєв В. В., Бацула О. О., Канаш О. П., Лактіонова Т. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Запаси гумусу в ґрунтах:
    Медведєв В. В., Бацула О. О., Канаш О. П., Лактіонова Т. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Реакція ґрунтового середовища (рН):
    Трускавецький Р. С. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Оглеєні і засолені ґрунти:
    Ґрунти Української РСР // Київ.: 1972. — карта м. 1:750 000
  • Агрохімічна карта України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Еродованість ґрунтів України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Родючість ґрунтів України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Фільтрація ґрунтів:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Вміст важких металів в орному шарі ґрунтів:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.

Рослинний і твариний світ України

  • Карта рослинності України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Ліси:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Лісистість:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Лікарські рослини України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Рідкісні і зникаючі види рослин та грибів:
    Грачов А. П. Сайт «Червона книга України. Рослинний світ» http://redbook-flora.land.kiev.ua: 2010
  • Тваринний світ:
    Акімов І. А., Титар В. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Мисливсько-промислові види звірів:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Рідкісні і зникаючі види тварин:
    Грачов А. П. Сайт «Червона книга України. Тваринний світ» http://redbook.land.kiev.ua: 2010

Ландшафти

  • Ландшафтна карта України:
    Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР // М.: ГУГК, 1978. – 183 с. карт
  • Геохімія ландшафтів:
    Малишева Л. Л., Петрина Н. В. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Палеоландшафти:
    Матвіїшина Ж. М., Герасименко Н. П., Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти
  • Стан сучасних ландшафтів:
    Петренко О. М. Національний атлас України // Київ.: 2007. — 435 с.: іл., карти

Екологічний стан України

  • Антропоекологічний ризик:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Техногенне навантаження на природне середовище:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Радиаційний ризик:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Сумарна забрудненість природного середовища:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Радіаційне забруднення:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Забруднення ізотопами плутонію 238+239+240Pu:
    МНС України
  • Забруднення цезієм 137Cs:
    МНС України
  • Забруднення стронцієм 90Sr:
    МНС України
  • Забруднення америцієм 241Am:
    МНС України
  • Забруднення підземних вод:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Забруднення поверхневих вод:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Забруднення атмосферного повітря:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Пестицидна навантаженість ґрунтів:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Стійкість природного середовища:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Метеорологічний потенціал атмосфери:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Стійкість поверхневих вод:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Стійкість грунтів:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Біотичний потенціал природного середовища:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Національна екологічна мережа:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Природоохоронні комплекси:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Екологічна ситуація:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Еколого-економічне зонування території:
    Барановський В. А. а інші. Еколого-географічний атлас України // Київ.: 2006, -220 с.
  • Природно-заповідний фонд:
    Грачов А. П. Атлас об’єктів природно-заповідного фонду України http://pzf.land.kiev.ua: 2010

geomap.land.kiev.ua

GEOnews — Геологічна карта України

На геологічній карті відображена геологічна будова в межах території України зі знятими наймолодшими відкладами четвертинного віку. Геологічна будова території України характеризується наявністю різноманітних геологічних структур, будова яких є відображенням і наслідком складної та тривалої (понад 3,8 млрд. років) історії їх геологічного розвитку. На геологічній карті ці структури належать до двох головних геоструктурних типів континентальної земної кори – платформних та складчастих областей.


У межах платформ розпізнаються кристалічний фундамент, побудований складнодислокованими метаморфічними комплексами та комплексами інтрузивних утворень архейсько-палеопротерозойського (структури Східноєвропейської платформи), рифейсько-ранньопалеозойського (фрагменти Західноєвропейської платформи в Передкарпатті) та дислокованими метаморфічними й неметаморфічними утвореннями рифейсько-юрського віку (Скіфська плита), і платформний чохол, утворений осадовими та вулканогенними товщами потужністю 0–300 м (Український щит) до 10–15 км (Дніпровсько-Донецька западина, Львівський, Переддобрудзький, Каркінітсько-Північнокримський, Індоло-Кубанський та ін. прогини).

Складчасті області, які обрамляють структури Східноєвропейської та епіпалеозойських платформ на південному заході, півдні та південному сході України, сформувалися протягом тривалого часу седиментації та структуроутворення. До складчастих палеозоїдів (герцинідів) належить Донбас (головна фаза складчастості заальська) і Прутський виступ Південної Добруджі, утворення якої зазнали метаморфізм і складчастість у бретонську фазу та повторні складчасто-насувні деформації внаслідок пізньокімерійського тектогенезу. До області кімерійсько-альпійської складчастості належить Гірський Крим (головна тектонічна фаза пізньокімерійська) та його східне поховане продовження на Керченському півострові (головні фази складчастості ларамійська та штирійська). До альпіїдів належать Українські Карпати, які набули сучасного вигляду складної покривно-насувної структури в середньому міоцені (карпатська фаза).

Автори та установи

Геологічну карту, а також стислий пояснювальний текст до неї склали співробітники УкрДГРІ В. Я. Веліканов, Г. І. Педанюк; упорядкування та публікацію на Геопорталі виконали О. О. Ліхошерстов, Ю. М. Веклич, О. М. Шевченко.

Контакти 

За детальною інформацією звертайтеся за адресою:
Україна, м. Київ, 04114, вул. Автозаводська, 78-A
Тел. +380 (44) 430-70-24, 430-41-76
e-mail: [email protected]

geonews.com.ua

Інженерно-геологічна карта

Льодовикові рівнини
Грубоуламкові зі зв’язними породами
Важкі і середні суглинки, рідше глини і супіски з неокатаними уламками корінних порід
Піщані
Піски різнозерністі з включенням дрібних валунів корінних порід з прошарками і лінзами мулів
Піски різнозернисті кварцеві з рідкими прошарками суглинків та супісків
Піщані зі зв’язними породами
Піски різнозернисті кварцеві, суглинки, мули, і прісноводний мергель
Піски різнозернисті кварцеві що перешаровуються з суглинками і містять дрібні валуни корінних порід
Зв’язні породи з піщаними
Суглинки, глини, супіски, піски з прошарками гравію і гальки
Піскуваті суглинки і супіски лесової структури, різнозернисті кварцеві піски
Зв’язні породи з включенням уламкових
Моренно-валунні суглинки, глини, супіски і піски
Торф
Торф підстилений аллювіально- флювіоглаціальними суглинисто-піщаними відкладами
Суглинки середні і легкі
Лесові породи з викопними грунтами підстильні пісками з прошарками суглинків та супісків
Лесові породи з викопними грунтами підстильні мореною, суглинками, супісками, піском і глиною
Лесові породи з викопними грунтами підстильні мореною, суглинками і пісками
Лесові породи з викопними грунтами підстильні мореною, суглинками і пісками
Позальодовикові рівнини
Грубоуламкові зі зв’язними породами
Важкі і середні суглинки, з включенням уламків корінних порід
Піщані
Піски різнозернисті кварцеві, місцями з поверхні перевіяні вітрами
Піски різнозернисті кварцеві
Піски різнозернисті місцями з черепашковим детрітусом
Піщані зі зв’язними породами
Піски різнозернисті кварцеві з прошарками суглинків, супісків та мцлів, місцями містить включення гальки, прошарки галечників і торфовищ
Зв’язні породи з піщаними
Суглинкових-супесчано відкладення, що перешаровуються з разнозерністимі пісками
Зв’язні породи з включенням уламкових
Суглинки з включенням щебеню корінних порід
Суглинки, що перешаровуються пісками і галечником
Зв’язні породи
Середні і важкі суглинки, глини
Середні і важкі суглинки з включенням слабкоокатаних уламків коренних порід, глини
Мул
Мул
Суглинки важкі і середні
Суглинки лесової структури
Лесові породи з викопними грунтами підстильні алювіальними пісками і суглинками
Лесові породи з викопними грунтами підстильні древньоалювіальними суглинисто-пісчаними відкладами
Суглинки середні і легкі
Суглинки лесової структури
Оглеєні подові суглинки
Суглинки лесової структури
Передгірні рівнини
Грубоуламкові
Галечники з суглинисто-піщаним заповненням
Грубоуламкові зі зв’язними породами
Галечники, суглинки, піски
Піщані
Піски різнозернисті кварцеві
Піщані зі зв’язними породами
Піски різнозернисті кварцеві з прошарками суглинків
Суглинки і піски відкладення, що перешаровуються з включенням гальки, місцями торфовища
Зв’язні породи з піщаними
Суглинки, піски, місцями моренно-валунні суглинки і піски
Суглинки, піски, гравійно-галечні відклади і супіски з включенням валунів, місцями торфовища
Зв’язні породи з включенням уламкових
Важкі і середні суглинки, глини з включенням гальки і валунів, валечники
Суглинки і глини з вкюченням щебеню і слабкоокатаних уламків, покрівні галечники з піщано-суглинистим заповнюванням
Гірські склони
Грубоуламкові
Галечники і валуни місцями з суглинисто-піщаним заповнюванням
Грубоуламкові зі зв’язними породами
Уламки і щебень з суглинками, зсувні брекчії, зміщені блоки порід, вапнякові туфи-травертіни і моренно уламково-глібовий матеріал
Міжгірські западини
Зв’язні породи з включенням уламкових
Галечники і гравій з піщано-суглинистим заповнювачем, суглинки з перешарками піска і включенням гальки, валуни
Ефузивно-осадкові
Скельні породи з пластичними і піщаними
Глини, пісковики, андезіти, базальті
Карбонатно-теригенні
Напівскельні породи з пластичними і піщаними
Глиністі сланці, глини, пісковики, вапняки
Флишеві
Аргіліти, алевроліти, пісковики, вапняки

geomap.land.kiev.ua

ГЕОЛОГІЧНА КАРТА УКРАЇНИ. ВІК І ПОШИРЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

ГЕОЛОГІЧНА КАРТА УКРАЇНИ. ВІК І ПОШИРЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД. ГЕОХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ. ЗМІНА ПРИРОДНИХ УМОВ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В АРХЕЙСЬКУ, ПРОТЕРОЗОЙСКУ, ПАЛЕОЗОЙСЬКУ, МЕЗОЗОЙСЬКУ, КАЙНОЗОЙСЬКУ ЕРИ

Мета: формувати уявлення учнів про особливості геологічної будо­ви основних тектонічних районів та структур України, вік та поширен­ня гірських порід; ознайомити учнів з головними етапами геологічної історії формування території; порівняти особливості природних умов території в різні ери; формувати в учнів знання про геологічну карту України, її легенду, що складена за геохронологічними принципами; сприяти формуванню наукового світогляду про будову Землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: геологічна та тектонічна карти України, геохроноло­гічна таблиця, атласи.

Опорні та базові поняття: гірська порода, платформа, щит, плита, геологія, антропоген, лес, палеогеографія.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Що? Де? Коли?»

Робота в парах. Учні відповідають на запитання, підготовлені вдома.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Прийом «Бліцопитування»

• Що вивчає наука геологія?

• Чи відомі вам якісь галузі геології?

• Які знання можна дістати з геохронологічної таблиці?

• Які етапи геологічної історії відбулися на території України?

• Визначте значення відомостей про поширення різновікових гео­логічних порід у межах України?

• Яку інформацію ми можемо дістати з геологічної карти України?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють із геохронологічною картою, її легендою та гео­хронологічною таблицею. Роблять висновки про їх особливості.

2. Учитель. Територія України геоструктурно пов’язана з докемб­рійською Східноєвропейською платформою, герцинською Скіфською платформою, що до неї прилягає та з альпійськими утвореннями гірських районів Українських Карпат і Криму. Вона формувалася про­тягом тривалої геологічної історії. Свідченням цього є те, що в межах України поширені породи всіх геологічних епох від найдавніших до­кембрійських до сучасних. В цьому ми також переконалися під час аналізу геологічної карти України та познайомившись з її легендою. Тепер ви знаєте, що на геологічних картах для позначення віку від­кладів використовується певний колір та значкові умовні знаки.

3. Прийом «Кути»

Клас поділяється на шість груп. Кожна група одержує завдання на картках і самостійно опрацьовує новий матеріал. Учні використо­вують карти атласу, матеріали підручника, геохронологічну таблицю. Результати роботи обговорюються всім класом. Час виконання роботи обмежено (3–5 хвилин)

І група

1. Що таке леси? Яке походження вони мають?

2. Якими геологічними породами складена територія Волино-Подільської плити?

II група

1. Визначте період, коли відбулося загальне підняття території Укра­їни та звільнення її від моря?

2. Які з геологічних порід найбільш поширені в межах території До­нецької складчастої області?

3. Які геологічні умови сприяли утворенню вугілля в Донецькому басейні?

IIІ група

1. Чим зумовлене поширення різновікових геологічних порід на території України?

2. Якими за віком гірськими породами складені Українські Карпати і Кримські гори?

3. Доведіть, що альпійське горотворення в межах України ще про­довжується.

IV група

1. Що відбувалося на території України в антропогені?

2. Які з геологічних порід отримали найбільше поширення в межах території Дніпровсько-Донецької западини?

3. Чому четвертинні відклади поширені всюди на території України?

V група

1. В якій послідовності змінювалися палеогеографічні умови на те­риторії сучасної України?

2. Які за віком гірські породи складають Український щит?

3.Чому в межах Українського щита потужність товщ осадових від­кладень незначна ?

VІ група

1. Чому не всі геологічні відклади можна показати на геологічній карті для кожного конкретного району?

2. Якими геологічними породами складена територія Дніпровсько-Донецької западини?

3. Які корисні копалини тут видобувають?

Учитель підбиває загальний підсумок роботи в групах

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Експрес-тест»

1. Геологічний час, в який утворилися сучасні гірські області України:

а) кайнозойський час;

б) неоген-антропогеновий час;

в) юра-крейда;

г) неогеновий час.

2. Тектонічна структура, в межах якої виявлено найдавніші гірські породи:

а) Український щит;

б) Донецька складчаста область;

в) Волино-Подільська плита;

г) Воронезький масив.

3. Риса, яка характеризує антропоген:

а) найдовший період;

б) на території України переважає море;

в) відбуваються потужні землетруси;

г) льодовиковий період.

4. Повсюдне поширення на території України мають відклади:

а) четвертинні;

б) архейські;

в) карбонові;

г) крейдові.

5. Виберіть правильне твердження про геологічну будову України:

а) на півночі країни виділяються структури альпійського горотво­рення;

б) у період кайнозойської ери відбувались значні горотворчі про­цеси, активізувалась вулканічна діяльність в Україні;

в) на території України зустрічаються тільки допалеозойські від­кладення гірських порід.

6. Розшифруйте індекси порід різновікових геологічних систем, по­ширених на території України:

а) Q — …;

б) T — …;

в) К — …;

г) N — ….

2. Прийом «Загадка картографа»

Один учень називає тектонічну структуру, другий — вік відкладів, що тут залягають, та яким кольором позначається на карті, а потім навпаки.

VІ. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя (висновки):

• За допомогою геологічної карти можна визначити розташування, вік і склад гірських порід.

• У межах території України наявні породи різних ер та періодів формування (від архею до сучасності), що обумовлює їхні особ­ливості.

• Різноманітний склад гірських порід, потужність, послідовність та характер їхнього залягання свідчать про те, що протягом геоло­гічної історії території України палеогеографічні умови постійно змінювалися.

• В антропогені значно впливали на формування гірських порід і рельєф наступання і танення материкових льодовиків, форму­валися леси та лесоподібні суглинки, на яких у міжльодовикові епохи утворилися найродючіші ґрунти.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника, складіть короткий опис приро­ди території сучасної України за часів палеозойської або мезозой­ської ер.

vseosvita.ua

геологическая карта украины | Топографические карты

Скачать «Атлас природных условий и естественных ресурсов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Территория Украины имеет сложное геологическое строение и историю.

Карты раздела в общей форме отображают важнейшие особенности геологического строения как территории Украины в целом, так и отдельных ее частей.

Наиболее важной и достаточно хорошо изученной части Украины — Украинскому щиту — посвящены специальные карты, характеризующие его геолого-петрографический состав и распространение в его пределах древней коры выветривания.

Палеогеографические карты, которые показывают смену физико-географических условий в четырех важнейших геологических периодах, дополняют общую картину геологического строения территории.

Тектоника. Украина в тектоническом отношении в основном расположена на юго-западе Восточно-Европейской (докембрийской) платформы и части прилегающей к ней герцинской платформы. Она также захватывает два участка альпийской геосинклинали.

К наиболее крупным структурам докембрийской платформы в пределах Украины относят Украинский щит, Волыно-Подольскую синеклизу (плиту), Донецкую складчатую область, Днепровско-Донецкую впадину, Галицко-Волынскую впадину, северное крыло Причерноморской впадины.

В пределах герцинской субплатформы сформировались складчатая зона Добруджи, Симферопольско-Евпаторийское поднятие и Новоцарицынский выступ, Преддобруджинская, Причерноморская и Альминская впадины.

Тектоническое строение кристаллического фундамента древней Восточно-Европейской платформы в настоящее время изучено на наиболее приподнятой части Украинского щит а, который представляет собой полосу шириной 200 км на северо-западе, 300 км в центральной части и 60 км на юго-востоке. В ее пределах выделяют архейский (нуклеарный), нижнепротерозойский геосинклинальный и верхнепротерозойский субплатформенный структурные этажи.

Архейскому нуклеарному этажу соответствует Среднеприднепровский блок. Архейский ярус образовался в результате вулканических процессов, синорогенных кислых интрузий, метасоматоза и ультра метаморфизма, позднеорогенной микроклинизации и посторогенной грейзенизации.

От Среднеприднепровского блока к востоку и западу крупными разломами отделяются структуры нижнепротерозойского яруса (Приазовский, Кировоградский и Винницкий блоки). Эти структуры формировались в условиях основного вулканизма, мощного осадконакопления на протяжении полного геосинклинального цикла, процессов складкообразования, интрузивного магматизма и метаморфизма. Нижнепротерозойский цикл завершился позднеорогенными процессами микроклинизации и поздне- и посторогенными среднепротерозойскими интрузиями коростенского типа (западная часть щита) и щелочными — в Приазовье.

Верхнепротерозойскнй субплатформенный структурный этаж сформировался в условиях платформы на последних этапах геологического развития щита.

На склонах щита кристаллический фундамент прикрыт слабо дислоцированным вулканогенно-осадочным чехлом.

Западный склон щита обычно называют Волыно-Подольской плитой или теперь синеклизой. Строение плиты аналогично щиту: разломы расчленяют ее на блоки. С разломами связаны эффузии и проникновение интрузий в осадочные породы чехла. Мощность платформенного чехла на плите изменяется с востока на запад от 0—200 м до 2400—5000 м.

В эпоху герцинской складчатости в чехле докембрийской платформы произошли значительные изменения, которые проявились в формировании Донецкой складчатой области и Днепровско-Донецкой иГалицко-Волынской впадин.

Донецкая складчатая область на юге имеет тектонически выраженную границу с Украинским щитом. Фундамент ее залегает на глубине более 13000 м под сильно дислоцированным и метаморфизованным осадочным чехлом. Складчатые структуры начали формироваться в условиях вулканизма (эффузии) и складкообразования. В эпоху герцинской складчатости сформировались три крупные антиклинальные структуры. На севере области процесс складкообразования проявился в мелких складках, куполах, осложненных сбросами и надвигами. Одновременно происходила метаморфизация пород, наиболее интенсивная в пределах Главного антиклинала.

Днепровско-Донецкая впадина представляет собой область опускания фундамента, покрытого мощным (от 3000 м на северо-западе до 11000 м на юго-востоке) платформенным чехлом. Продольные разломы обусловили ступенчатость погружения фундамента от бортов к центру, а поперечные расчленили фундамент на блоки. Характерной особенностью Днепровско-Донецкой впадины является широкое развитие солянокупольной тектоники.

На западном склоне щита в эпоху герцинской складчатости сформировалась Галицко-Волынская впадина. На востоке она примыкает к Волыно-Подольекой плите и ее тектоническое строение имеет с последней много общих черт. В отличие от Волыно-Подольской плиты погружение фундамента во впадине идет ступенчато. Платформенный чехол имеет здесь мощность от 2500 до 7000 м.

На докембрийской платформе оставила свои следы не только герцинская эпоха складчатости, но и альпийская.

В пределах щита выделяют небольшие по размерам Конкско-Ялынскую и Болтышскую наложенные впадины. Южный склон щита в эпоху альпийской складчатости испытал погружение. Сформировалась крупная наложенная структура — северное крыло Причерноморской впадины, в пределах которой фундамент докембрпйской платформы залегает на глубинах от 200—600 м на севере до 3200 м на юге.

Герпинская субплатформа (Скифская плита) примыкает с юга к докембрийской платформе. Выступы складчатого основания отделяются от края платформы впадинами, из них наиболее крупная — Причерноморская. Южное крыло Причерноморской впадины имеет крутое падение к краю докембрийской платформы, где глубина залегания фундамента герцинской субплатформы с юга на север изменяется от 3000 до 6000 м. Выступы складчатого основания герцинской субплатформы не имеют выходов на дневную поверхность (глубина залегания фундамента в пределах Симферопольско-Евпаторийского поднятия 1500—500 м).

К герцинской субплатформе с юга в киммерийскую фазу альп и некой складчатости причленилась своим северным крутым крылом крупная структура — Мегантикли норий горного Крыма. Общее антиклинальное поднятие составлено системой антиклинориев и синклинориев и осложнено тектоническими дислокациями и вулканизмом.

Складчатая область Карпат примыкает к докембрийской платформе, отделяясь от нее Предкарпатским прогибом. Наиболее древней структурой в пределах области является Раховский массив, представляющий собой выступ складчатого палеозойского основания. Самое сложное строение имеет внешняя антиклинальная (скибовая) зона: скибы, возникшие в результате скалывания крыльев, перемещены в плоскостях скалывания в северо-восточном направлении на 12— 16 км. Строение центральной синклинальной зоны напоминает строение синклинория, так как в ней чередуются более широкие синклинали с узкими заостренными антиклиналями.

В пределах внутренней антиклинальной зоны отдельными островками выделяются выступы складчатого палеозойского основания (клиппены). С юга область ограничивают Вулканические Карпаты, возникшие в результате крупных магматических излияний по разломам жесткого палеозойского фундамента.

Закарпатская впадина, примыкающая к складчатой области Карпат, имеет также блоковое строение.

Стратиграфия и магматизм. На территории Украины встречаются образования всех геологических систем.

Древнейшие докембрийские породы слагают кристаллический фундамент платформы. Они представлены осадочно-метаморфическими образованиями архейского и протерозойского возраста, осложненными магматическими интрузиями. Эти древние породы распространены на Украинском щите и здесь они лучше всего изучены (см. геолого-петрографическую карту). Единого представления о стратиграфии Украинского щита пока не существует. Стратиграфическая схема М. Н. Доброхотова, положенная в основу геолого-петрографической карты Украинского щита, является наиболее объемлющей.

Даты рубежей между подразделениями докембрия приняты в соответствии с геохронологической шкалой 1964 года.

С геолого-петрографическими особенностями щита тесно связано распространение древней коры выветривания площадного типа, развитой на кристаллических породах.

Древняя кора выветривания в пределах щита имеет зональное строение (снизу вверх), достаточно четко устанавливаемое, а именно: исходные породы, зона начального выщелачивания и дезинтеграции исходных пород (первая), зона разложения и промежуточных гипергенных новообразований (вторая), зона конечных продуктов выветривания (третья) и, наконец, зона полуторных окислов (четвертая). Отсутствие коры выветривания на отдельных площадях объясняется полным или почти полным размывом ее до исходных кристаллических пород. Слабо размытая кора представлена всеми зонами (обычно с первой по третью, иногда с первой по четвертую) или, при более глубоком размыве, главным образом первой и второй зонами.

Наибольший интерес представляет самая верхняя (четвертая) латеритная зона полуторных окислов. Развитие верхней глинистой коры достаточно хорошо видно по распространению минералогических типов профиля выветривания исходных пород разного состава. Типы профиля выветривания соответствуют в количественном и генетическом отношениях гипергенным минералам.

Каолинитовый профиль развит почти на всех гранитах и некоторых мигматитах; гидрослюдисто-каолинитовый — на биотитовых гнейсах, житомирском и чудново-бердичевском гранитах и их мигматитах, на многих породах ингуло-ингулецкой и овручской серий и т. п.; монтмориллонит-каолинитовый (обычно с галлуазитом) — на габброанортозитах, монцонитах, щелочных сиенитах, гранитах щелочных и субщелочных и др.; монтмориллонит-гидрогетит-каолинитовый (обычно с гидрохлоритом) — на чарнокитах, собитах, габбро-амфиболитах, диоритах, амфиболовых и пироксеновых гнейсах, диабазах и др. Нонтронитовый профиль свойственен коре выветривания ультраосновных пород, гиббситовый и гидрогетит-гиббситовый — коре основных, частью ультраосновных и щелочных пород; гидрогетитовый и гиббсит-гидрогетитовый развивается на большинстве пород, слагающих Криворожскую и Конкско-Белозерскую серии.

Различные геологические материалы позволяют достаточно обосно¬ванно предполагать, что основную площадь на щите занимает среднемезозойская (J2—Сr1 кора выветривания, а в ряде мест на западном и северо-западном склонах щита присутствует позднепротерозойская кора. На остальных участках пока лишь можно констатировать, что встреченная здесь кора древнее, чем непосредственно налегающие на нее осадочные отложения того или иного возраста.

Стратиграфические подразделения, начиная с рифея и заканчивая антропогеном, встречаются на различных геоструктурных элементах, и поэтому краткая характеристика осадочным разновозрастным толщам дана не порегионно, а суммарно, независимо от района их распространения.

Рифейские отложения впервые были встречены на территории Украины в 1952 году при изучении западных областей путем бурения. В настоящее время установлено, что эти отложения залегают на коре выветривания протерозойских пород в виде довольно широкой полосы, простирающейся вдоль юго-западного склона Украинского щита от р. Горынь и до берегов Черного моря. Они представлены преимущественно конгломератами, песчаниками и Слабо метаморфизованными прослоями известняков и сланцев.

Кембрийские отложения распространены на большей части западного склона Украинского щита, на всей площади Галицко-Волынской впадины, в складчатой области Карпат, занимают Предкарпатский прогиб, Закарпатскую впадину и территорию в низовьях Днестра и Дуная. Их можно подразделить на нижнекембрийские — глауконитовые пески и синяя глина, среднекембрийские — светло-серые песчаники и верхнекембрийские — алевролиты и глины с лингулями. Суммарная мощность кембрийских отложений колеблется в пределах 130—250 м.

Ордовикские отложения распространены на той же территории, что и кембрийские, но своим восточным краем заходят дальше кембрийских, почти достигая открытой части Украинского щита. Литологически они довольно однородны на всей территории и представлены известняками и карбонатными песчаниками суммарной мощностью до 50—60 м.

К западу от Украинского щита прослеживаются широкой полосой силурийские отложения. Эта полоса вытянута от Прибалтики до Черного моря. Силурийские отложения представлены преимущественно известняками и мергелями с прослоями аргиллитов и глин. Во многих местах мощность их достигает 600—700 м. Имеются некоторые основания признавать возможным наличие силурийских отложений и в центральной части Днепровско-Донецкой впадины.

Девонские отложения широко распространены на территории Украины. Они встречаются на западе Украины, в Причерноморской впадине. Донецкой складчатой области, на склонах Украинского щита. Значительная часть девонских отложений относится к терригенным формациям. Нижнедевонские отложения представлены преимущественно песчано-глинистой толщей красно-бурых оттенков суммарной мощностью до 450 м; среднедевонские — преимущественно морскими фациями: доломитовыми известняками, глинистыми сланцами, песчанистыми мергелями, мощность которых обычно не превышает 100 м. Верхнедевонские отложения наиболее разнообразны в литологическом отношении. Среди них легко выделяются известняки (на Волыно-Подольской плите), карбонатные, соленосные и мергельно-ангидритовые отложения (в Днепровско-Донецкой впадине) и серые, бурые и белые отложения (в Донецкой складчатой области). Мощность верхнедевонских отложений на Волыно-Подольской плите 300—400 м, в Днепровско-Донецкой впадине 1500—2000 м.

Отложения каменноугольного периода имеются на всей территории Украины, за исключением Украинского щита. Наиболее полно они представлены в Донецкой складчатой области. На основании изучения отложений устанавливается, что в раннекарбоновое время происходило прогибание Галицко-Волынской впадины. Донецкой складчатой области и Днепровско-Донецкой впадины.

В среднекарбоновое время прогибанием были охвачены обширные области вокруг Украинского щита, поэтому среднекаменноугольные отложения распространены максимально. Самая большая мощность их (свыше 10 км) отмечена в Донецкой складчатой области.

В позднекарбоновое время область морских бассейнов значительно сократилась, и верхнекарбоновые отложения встречаются на меньших площадях и в более континентальных фациях.

Пермские отложения встречаются только в восточной части Донецкой складчатой области и Днепровско-Донецкой впадине. В отличие от пород других систем пермские отложения имеют весьма немногочисленные фаунистические остатки и поэтому труднее подразделяются на стратиграфические части.

Нижний отдел перми в Донецкой складчатой области представлен известняково-доломитовой свитой, медистыми песчаниками, соленосными отложениями; в Днепровско-Донецкой впадине — глинисто-известняково-ангидритовыми и глинисто-алевролитовыми отложениями. Верхний отдел представлен песчано-глинистыми отложениями Донецкой складчатой области, конгломератами и песками Днепровско-Донецкой впадины. Характерной чертой пермских отложений является наличие солей и отложений преимущественно красных оттенков, что свидетельствует о жарком климате в этот период.

Триасовые отложения занимают на территории Украины сравнительно небольшие площади. Распространены они в пределах Днепровско-Донецкой впадины, Донецкой складчатой области, встречаются в Карпатах и Крыму. В Днепровско-Донецкой впадине триасовые отложения представлены песками, глинами, изредка мергелями ярко-красной и зеленоватой окраски (суммарная мощность их не превышает 300—350 м). В Карпатах они представлены морскими отложениями: глинами, песчаниками, кремнистыми сланцами, яшмами (суммарная мощность их до 200—250 м).

Юрские отложения распространены довольно широко. Представлены они преимущественно глинами, песками (часто глауконитовыми), мергелями, известняками. В Крыму и Донбассе среди отложений морского происхождения встречаются вулканические продукты. Юрские отложения содержат обильную фауну и легко подразделяются на ярусы и более мелкие стратиграфические единицы. Наиболее полный разрез юрских отложений приурочен к центральной части Днепровско-Донецкой впадины. На других территориях выпадают то одни, то другие стратиграфические подразделения, что свидетельствует о значительных колебательных движениях отдельных участков территории.

Меловые отложения представлены почти всеми ярусами. Максимальная мощность меловых отложений (2—3 км) наблюдается в крупных впадинах: Днепровско-Донецкой, Галицко-Волынской и Причерноморской.

Нижнемеловые отложения в Днепровско-Донецкой впадине, Крыму, на западе Украины представлены преимущественно песчано-глинистыми фациями; в Карпатах — флишевой фацией.

Верхнемеловые отложения повсеместно, за исключением Карпат, представлены карбонатными фациями, среди которых особую роль играет белый мел с содержанием СаС03 90—99%.

Палеогеновые отложения на территории Укранны сравнительно легко подразделяются на отделы: нижний — палеоцен, средний — эоцен и верхний — олигоцен. Породы палеоцена распространены только в Днепровско-Донецкой впадине, Крыму и Карпатах, где они представлены преимущественно песками, песчаниками и конгломератами. Эоценовые отложения занимают обширные территории не только во впадинах, но и на значительной части Украинского щита, что связано с трансгрессией моря, достигшей максимума в позднем эоцене. Нижне- и среднеэоценовые отложения представлены преимущественно песчаными фациями то с примесью глауконита, то с прослоями бурого угля, верхнеэоценовые — мергелями и глинами. Олигоценовые отложения, тоже песчаные, имеют более ограниченное распространение, свидетельствующее о значительном сокращении моря к концу палеогена.

В Карпатах палеогеновые отложения достигают мощности в 2000 м и слагают флишевую толщу. В Днепровско-Донецкой впадине суммарная мощность палеогена не превышает 400 м, часто уменьшаясь до нескольких десятков метров.

Неогеновые отложения на территории Украины распространены почти повсеместно. Морские фации неогена занимают главным образом южную и западную часть Украины. Наиболее широко распространены отложения сарматского яруса.

Континентальные отложения неогена распространены в Днепровско-Донецкой впадине и на территории щита. Они представлены толщами песчано-глинистых пород. В Причерноморской впадине, кроме морских отложений, имеются также континентальные фации плиоцена.

Магматические породы неогенового возраста встречаются в районе Карпат.

Доантропогеновые отложения осадочного происхождения на геологической карте показаны с подробностью до яруса (иногда подъяруса и горизонта), а в геосинклинальных областях — до отдела и в некоторых случаях — до подотдела.

Антропогеновые отложения на территории Украины имеют почти повсеместное распространение. Можно выделить пять основных литолого-генетических групп этих отложений: лёссы, суглинисто-песчаные ледниковые, суглинисто-песчано-галечниковые аллювиальные, щебнисто-суглинистые элювиальные и делювиальные и суглинисто-песчано-ракушечниковые морские породы. Наиболее мощны антропогеновые отложения (до 40—60 м) на низменностях, особенно на тех, которые переживают фазу опускания: менее мощны они в горных районах и на возвышенностях (от десятков сантиметров до нескольких метров).

Лёссы распространены на большей части платформенной территории Украины. Мощность их на низменностях колеблется от 10—15 до 50—60 м, а на возвышенностях — от десятков сантиметров до 10—15 м, изредка больше. Литологический состав лёссов изменяется зонально с северо-запада на юго-восток.

Ледниковые отложения представлены мореной, водно-ледниковыми песками, галечниками- и озерно-ледниковыми суглинками и супесями.

Аллювиальные отложения слагают пойму и шесть надпойменных террас. В нижних слоях террас они представлены песками и галечниками, в верхних слоях — суглинками и супесями. Эти отложения по Среднему Днепру, в Закарпатье образуют обширные аллювиальные равнины, а в приустьевой части Днепра — большую террасу-дельту. В предгорьях возникли смешанные — аллювиально-пролювиальные отложения, которые особенно широко развиты к северо-западу от Крымских гор.

В горных районах Украины, а также на вершинах и склонах возвышенностей, сложенных плотными доантропогеновыми породами, антропогеновые образования представлены щебнем, щебнистыми суглинками и супесями, местами лёссовидными, с глыбами плотных пород. Происхождение этих образований элювиальное, элювиально-делювиальное, гравитационное; мощность их небольшая и обычно редко достигает нескольких метров.

Морские, а также озерно- и лиманно-морские отложения антропогена развиты на побережьях Черного и Азовского морей и в приустьевых частях некоторых речных долин. Исключение составляют современные отложения песков и галечников, которые имеют почти повсеместное развитие на побережьях морей.

Неотектоника. На протяжении последних 25—35 миллионов лет земная кора на территории Украины, как и в более ранние эпохи своего существования, не находилась в состоянии покоя.

В настоящее время достаточно четко наметилось разделение неотектонических движений на новейшие движения, охватывающие весь неоген-антропогеновый период, и на современные движения, характеризующие только последние десятилетия (в редких случаях — последние столетия).

Неотектонические движения состоят из сложно накладывающихся друг на друга движений разных периодов и амплитуд, начиная от суточных колебаний, обусловленных приливно-отливными явлениями, изменениями барических условий и другими факторами, до колебаний, вызывающих смену континентальных и морских режимов на огромных территориях, период которых охватывает многие тысячелетия.

Только для современных вертикальных движений земной коры можно с достаточной определенностью говорить о скорости движений, устанавливаемой путем деления амплитуды движений на время между наблюдениями. Для новейших движений речь идёт о суммарных амплитудах движений.

Суммарные амплитуды вертикальных движений земной коры за неоген-антропогеновое время вычислялись различно для разных частей территории Украины .

Неотектонические движения и создаваемые ими структуры находятся в тесной зависимости от более древних структурных особенностей территории, они в известном смысле унаследованы. Такая зависимость позволяет судить о степени неотектонической активности древних структур и различать структуры, проявлявшие и не проявлявшие активности в неоген-антропогеновом периоде или на отдельных его этапах.

В неоген-антропогеновом периоде земная кора обладает высокой степенью консолидации, что обусловливает преобладание дизъюнктивных, а не пликативных нарушений. Неотектонические исследования подтверждают преимущественно блоковый характер послеальпийской тектоники.

only-maps.ru